пʼятниця, 25 березня 2011 р.

СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ Василеві Ханасу – 70!


Недаремно кажуть: «Життя людини то і є Історія». Бо й справді людина, про яку йдеться була свідком великих зрушень та перемін в історії нашої країни: це і воєнне лихоліття, й повоєнна розруха, і величезні економічні зрушення, і так звана «перебудова», і, врешті-решт, здобуття незалежності України... Прізвище високоповажного Василя Онуфрійовича вже стало справжньою леґендою серед освітян не лише Тернопільського району, а й усієї області. Адже В. Ханас майже півстоліття самовіддано працює на педагогічній ниві! Погодьтеся, педагогів із таким стажем в області небагато.


Отже, 26 березня 1941 року в мальовничому с. Дубівці (нині Тернопільського району) народився майбутній педагог, історик, краєзнавець Василь Ханас. Незважаючи на важке дитинство (незабаром розпочалася німецько-радянська війна), Василько ріс допитливою дитиною. Він нерідко задавав дорослим такі запитання, на які вони не могли відповісти. Війна, післявоєнна відбудова рідного краю – все це справило велике враження на юну душу майбутнього педагога. Історія вчить… Так він виніс певні уроки з цього трагічного періоду, на все життя залишився людиною, яка вміє відчувати людський біль, кривду. Згодом бачив титанічну працю українського народу, який намагавсь якнайшвидше відбудувати господарство, працюючи впроголодь майже без відпочинку. Василь органічно успадкував цю працьовитість, і вона стала запорукою успіху в його житті.
У 1959 р. Василь Ханас закінчив Кременецький лісо технікум. Ще навчаючись на Кременеччині, відчув потяг до історії; можливо на нього вплинули стіни ґрафського палацу, де свого часу перебував гетьман України І. Мазепа, можливо, древній замок на горі Боні, а може, й загалом історія старої Волині. Після закінчення технікуму Василь три роки працював у лісозаготівельних організаціях Карелії та Архангельська в Росії.
У 1964 р. розпочав педагогічну працю в Дубівецькій школі – вчителем трудового навчання і фізкультури. Але постійне прагнення до поглиблення знань привело В. Ханаса на історичний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту (нині – Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника), який закінчив у 1971 році. Студентом Василь був цілеспрямованим, наполегливим, надійним. Намагавсь якнайбільше побачити, прочитати, вивчити, дослідити. Так здійснилася мрія В. Ханаса – стати виховником і наставником для молоді, навчаючи поважати і любити історію рідного народу.
Під час учителювання поєднав у 1965 р. свою долю із також педагогом – Марією Владикою; у них народилося двоє дітей. Син Володимир згодом пішов шляхом батька, ставши знаним істориком і краєзнавцем.
Василь Ханас швидко здобув авторитет серед колеґ, і його у 1973 р. призначили директором школи; на цій посаді залишався до 2005 року.
Постійно ділячись знаннями зі учнями, Василь Онуфрійович продовжував власні історичні розвідки. Також багато зробив для розбудови сільської школи, яка за його директорування була значно добудована, класи стали більшими та світлішими, були відкриті спортзал, музей історії села та ін.; очільник постійно дбав про високоякісне поповнення та поліпшення педагогічного колективу, впровадження активних форм і методів навчання.
Нині Дубівецька школа – це вчителі-колеґи, з якими В. Ханас конструктивно співпрацює; це вдячні учні, для яких він є беззаперечним авторитетом, доброзичливим наставником і мудрим порадником. Те, що сказав В. Ханас, – для учнів завжди істина, котра не потребує доказів. Його авторитет був і є для школярів високим зразком, Василь Онуфрійович часто дає їм інформацію, яку самотужки знайти дуже важко. Як педагог він  належить до тих учителів, котрі можуть бути поміж учнів і водночас над ними; його часто можна було побачити з різним сільськогосподарським знаряддям на шкільній ділянці разом із дітворою, і з інструментами – на шкільній господарці. Безперечно, В. Ханас – суворий, вимогливий та принциповий вчитель. І на першому місці у нього справедливість, повага до учня, непереборне бажання озброїти його необхідними знаннями, підготувати до майбутнього самостійного життя, виховати громадянином. Попри безкомпромісність, Василь Онуфрійович завжди толерантний і людяний, не розкидає слів на вітер, якщо пообіцяв щось – обов’язково зробить. За таку чіткість ювіляра поважають учні, шанують колеґи.
Під умілим координуванням Василя Онуфрійовича у школі реалізовували концепцію національно-патріотичного виховання учнів, періодично організовуючи історичні, краєзнавчі та літературознавчі вечори, читання. За час педагогічної діяльності виховав і навчив понад тисячу учнів, які нині після закінчення вищих та середніх навчальних закладів працюють у багатьох сферах повсякденного життя не лише в Тернопільській області, а й у інших реґіонах України.
Біографія Василя Ханаса – це історичні, краєзнавчі та педагогічні досягнення, що по праву отримали високу оцінку в районі та області. Йому цілком заслужено присвячене гасло (стаття) у «Тернопільському Енциклопедичному Словнику».  
Нині, незважаючи на солідний вік, Василь Ханас продовжує активно працювати на педагогічній та краєзнавчій ниві. Здається, він не відчуває втоми, завжди в русі, постійно працює. Тихо, без зайвого галасу, високопрофесійно завжди робив свою справу, навчав і виховував майбутніх громадян України, і нині чесно й сповна служить українській справі, любить свою професію, зрештою й Україну, не на словах, а кожним своїм вчинком. Вимогливий насамперед до себе,  принциповий, завжди говорить, як є насправді, а не так, як комусь хочеться.      
Ми, учні, часто зверталися до нього з різними питаннями, і він завжди все знав: що в науці, що в історії, що в краєзнавстві.
У рідній школі постійно панує атмосфера творчості, демократичності, поваги до особистості учня, витворена високопрофесійним викладацьким колективом. Не можу не згадати педагогів Дубівецької школи яким відчуватиму вдячність усе життя: світлої пам’яті Олександра Дмитрівна Кучма, Софія Миколаївна Довгопола, Оксана Дмитрівна Уніят та інших; не буде перебільшенням сказати, що кожен із учителів сповна володів педагогічною майстерністю.
Педагогічний доробок Василя Ханаса – надійний дороговказ для учнів у їхньому подальшому житті та виборі життєвої дороги.
Одним із своїх найголовніших завдань Василь Онуфрійович вбачає навчання та виховання  освіченого, всебічно розвинутого учня, спроможного у своїй практичній діяльності ефективно працювати в умовах науково-технічного проґресу.
Василь Ханас володіє рідкісним даром – чітко, кількома реченнями, але надзвичайно глибоко формулює суть проблеми, відділяючи головне. Це завжди було характерно для його уроків. Можливо, така якість появляється у вчителів історії із часом і на основі великого досвіду, а може, це, до того ж, – талант. Природжений хист педагога Василь Онуфрійович однаковою успішно застосовує і як історик, і як краєзнавець.
Своєю активною життєвою позицією педагога, наставника В. Ханас є гідним взірцем високопокликаної людини. Він має рідкісний дар оратора, за допомогою якого може пояснити неоднозначні й часто суперечливі періоди в історії України доступною й зрозумілою, разом із тим точною мовою. Він заслужено користується повагою та довірою колеґ і авторитетом у педагогічному середовищі. Цілком закономірно, що, володіючи значними знаннями і досвідом, Василь Онуфрійович є автором близько ста статей із педагогіки, історії краєзнавства у засобах масової інформації, наукових збірниках та енциклопедичних виданнях. Нині Василь Онуфрійович Ханас підійшов до свого чергового ювілею. Це час, коли можна озирнутись і підбити певні проміжні підсумки прожитого. Як видно хоча б з цієї статті, він зробив багато і як педагог, і як історик. Тому здобув заслужене визнання, повагу й шану.
Із ювілеєм вас, Василю Онуфрійовичу!





Віктор УНІЯТ,
почесний краєзнавець,
лауреат Всеукраїнської премії ім. Братів Лепких.

1 коментар:

  1. Вітаю!

    з шаною і побажанням творчої наснаги

    Вікторія Склярова,
    м. Харків

    ВідповістиВидалити