пʼятниця, 10 травня 2013 р.

Інформаційний простір України. Визначення

14.05.13, 18:00, в Незалежному культурному центрі INDIE: Харків, вул. Чернишевська, 4/6, (другий будинок від площі Поезії, зайти у двір і праворуч) відбудеться чергова відкрита дискусія на Майдані "Чи можуть громадяни  змінити інформаційний простір України"
"Три ознаки нинішньої доби в Україні – відчутне обмеження свободи слова, деукраїнізація масового інформаційного продукту і не менш упевнене поширення його внутрішньої порожнечі. Цей руйнівний вплив відчуває на собі практично кожен український громадянин." Ініціативна група «Першого Грудня» стверджує, що українські громадяни, здатні мобілізуватися до конкретних дій і суспільство має всі необхідні знання і сили, щоб втілити запит на зміни. Програмна стаття
 А я , звичайно, знову про визначення. Отже, чи розуміємо ми під визначенням: Інформаційний простір України – сукупність інформаційних  ресурсів, джерел інформації, технологічних систем збору, опрацювання та розповсюдження інформації, та безпосередніх користувачів в Україні ?

11 коментарів:

  1. з врахуванням взаємозв"язків між системами, формами і методами збору, відтворення, продукування і розповсюдження інформації.
    Ярина Боренько

    ВідповістиВидалити
  2. Vitaliy Ovcharenkoff Як на мене, інфо простір - це сукупність Інтернет ресурсів на які заходять користувачі краіни та які мають можливий вплив на реакції користувачів.

    ВідповістиВидалити
  3. Radiy Radutny Володимире, мій камент був до шановної Олени. Щодо інформаційного простору я написав вище - вважаю, що таким можна називати все, що видається, передається, транслюється, показується або оприлюднюється іншим чином українською мовою.

    ВідповістиВидалити
  4. Viktor Pushkar ще один варіант - піти від класичного давньогрецького визначення ідіота. 1) ідіот - це особа, що не бере участі в житті громади. 2) інформаційний простір, відповідний громаді, це сукупність каналів комунікації, що сприяє зменшенню кількості ідіотів 3) сукупність каналів комунікації, що збільшує кількість ідіотів, розцінюється як генератор перешкоди. Як оті пристрої, що колись глушили "ворожі голоси"...

    ВідповістиВидалити
  5. Olena Syrinska чому лише інтернет-ресурсів? напис на паркані теж несе інформацію, а касетами і радівам робили ліваруції ваапше. і інтернет в тунісі без тєлєка не спрацював би сам по собі

    ВідповістиВидалити
  6. Пане Володимире, подивіться:
    Чічановський А. А., Старіш О. Г. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем // Підручник. – К.: Грамота, 2010, 564 с., можливо це буде корисним.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Пане Олександре! Дякую за пропозицію. Спробую знайти цей підручник. Але я ще у дорозі з Вільнюса з конференції. А дискусія відбуватиметься увечері. Так що хіба Ви самі спробуєте під час дискусії запропонувати свою версію.

      Видалити
  7. Забезпечення ефективної присутності України у світовому інформаційному просторі потребує таких дій з боку держави у міжнародній сфері, як фінансова і правова підтримка створення і розповсюдження українськомовної інформаційної продукції, порозповсюждення у світі вітчизняної культурно–мистецької і друкованої продукції; дотримання принципів Європейської Конвенції про права людини, міжнародних документів у галузі міждержавного інформаційного співробітництва.
    ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ:
    СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ
    http://old.niss.gov.ua/book/strateg2/chast%207_cnv.htm

    ВідповістиВидалити
  8. Отож, коли йдеться про інформаційне поле конкретної держави (а кожна держава його має), то його межі зазвичай ототожнюються з її кордонами, охоплюючи національні територію, акваторію, повітряний простір та економіку. Саме у цих сферах діють засоби інформації, які й інформують, тобто повідомляють, зображають, складають про щось уявлення...
    Загалом же поняття державного інформаційного простору не обмежується самою тільки територією країни. До складу цього поняття входять його суб’єкти, все матеріально-технічне середовище, вся інтелектуально-інформаційна власність цих суб’єктів. Це досить великий і складний комплекс.
    Суб'єктами національного інформаційного простору, є передусім юридичні особи. Це:
    - державні та недержавні інформаційні агентства;
    - органи державної влади, інші державні і недержавні установи (організації) — через створені ними у встановленому порядку інформаційні служби;
    - державні та недержавні установи, служби і центри збирання, зберігання, дослідження та поширення статистичної, соціологічної, економічної, іншої суспільно значущої інформації;
    - спеціальні галузеві та міжгалузеві (проблемні, банково-інформаційні, довідкові тощо) установи і центри (бюро) наукової та науково-технічної інформації;
    - державні та недержавні аудіовізуальні і друковані засоби масової інформації, структури, які їх об'єднують (компанії, корпорації, асоціації, спілки тощо);
    - видавництва всіх типів, різних форм власності;
    - професіональні творчі об'єднання громадян у галузях науки, літератури і мистецтва, винахідницької та раціоналізаторської діяльності, збереження й охорони історико-культурної спадщини, інформаційного обслуговування (творчі спілки, товариства, асоціації тощо);
    - виставкові організації та центри;
    - бібліотечні, музейні, клубні та інші культурно-просвітницькі установи, які використовуються в інформаційній діяльності;
    - поліграфічні підприємства;
    - підприємства зв'язку та іншого матеріально-технічного забезпечення життєздатності національного інформаційного простору, збирання, дослідження та поширення інформації;
    - торговельні та інші установи з розповсюдження матеріальних носіїв інформації ( книжкової продукції, і преси, компакт-дисків, відео- та аудіокасет);
    - зарубіжні і міжнародні організації, представництва, спільні підприємства, належним чином зареєстровані (акредитовані) в Україні;
    - органи захисту державних таємниць, національного інформаційного простору та охорони інформації;
    - філії (представництва) суб'єктів національного інформаційного простору України за рубежем;
    - інші, причетні до збирання, зберігання, дослідження і поширення інформації, державні та недержавні формування, створені і зареєстровані в Україні відповідно до чинного законодавства.
    Суб'єктами національного інформаційного простору визнаються також фізичні особи – громадяни України та інших країн, які здійснюють відповідно до законодавства України професіональну творчу діяльність у галузі інформації індивідуально.
    Національний інформаційний простір – надзвичайно важливе політичне поняття, яке у вартісній шкалі соціальних цінностей можна поставити на друге місце після державної незалежності.

    Віталій КАРПЕНКО

    ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ТА БЕЗПЕКА
    Підручник
    ЧАСТИНА ІІ. ДЕРЖАВНА ІДЕОЛОГІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА
    ТЕМА 13. НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ
    http://ukrlife.org/main/karp/bezpeka13.htm

    ВідповістиВидалити
  9. Отаке в результаті:"Інформаційний простір України одне з первинних понять, котре не може бути точно визначене. Також виходимо з позиції, що під цим поняттям ми розуміємо сукупність інформаційних ресурсів, джерел інформації, з врахуванням взаємозв’язків між системами, формами і методами збору, відтворення, продукування і розповсюдження інформації та безпосередніх користувачів. Тобто ІПУ передбачає як інформаційні ресурси та джерела інформації, так і інформаційну інфраструктуру та засоби інформаційної взаємодії"

    ВідповістиВидалити