вівторок, 17 травня 2016 р.

Складне питання

В Україні є хіба три десятки людей, котрим я майже беззастережно довіряю в оцінці подій в Криму та ОРДІЛО. І нема ЖОДНОГО ЗМІ яким я довіряю беззастережно. Користаючись нагодою і можливостями сучасних інтернетсервісів цей  текст Миколи Кузьмича Козирєва настійливо рекомендую до читання. Я не поділяю певних визначень у тексті. І не переконаний, що мій переклад цього тексту стовідсотково відображає думку, висловлену Миколою Кузьмичем. Але переконаний, що цей текст варто прочитати і осмислити.

 Важке питання?
Громадськість, що мислить, розділилася в оцінці публікації "Миротворця" - про журналістів, акредитованих в Донецькій сепаратистській республіці. Одні солідарні з мотивом публікантов (нехай Батьківщина знає, хто співпрацює з ворогом), інші засуджують - з моральних і правових підстав. Ніби то  є загроза життю і здоров'ю журналістів, а публікація їх персональних даних суперечить закону. До того ж завдяки цим журналістам суспільство отримувало ексклюзивну інформацію "з лігва" - була користь. Так де ж правда, якщо немає єдиної системи координат для зазначеної оцінки, і цінності знецінилися?
Можливо, правда є і там, і там? Ні, я зовсім не віддаю данину релятивізму (вид інтелектуального боягузтва) - ми всі просто опинилися, "занедбані" в релятивістський світ, в якому всі твердження спростовуються. І нема нічого достовірного - ні життя, ні любові, ні хліба, ні війни, ні миру. Тільки один незаперечний факт стукає до нас у віконце майже щодня - смерть Солдата. Який віддав життя за Україну.
Ось цю достовірність крові і сліз і слід мислячому суспільству покласти в основу і моральної, і правової, і політичної, і культурної, і онтологічної систем координат. Поєднуючи їх у фундаментальній точці відліку - на могилі Солдата. І тоді питання про правомірність акредитації та публікації про цих журналістів втрачає уявну складність. Проведіть уявний експеримент: акредитованих в т.зв. ДНР журналістів помістіть в цю нульову точку відліку (як і всіх моралістів і правозахисників) і запитайте: ти що там робив - і справою своїм причетний до цієї смерті чи ні? Винен чи не винен? Так чи ні, без вивертів, тому що на могилі Солдата світ чорно-білий, без напівтонів. Його обличчя біле, а все-все, навіть Сонце - чорне.

Немає коментарів:

Дописати коментар