понеділок, 19 червня 2017 р.

про агросплав з Данастріс-альтернативою

Мандрівному табору "Данастріс-Альтернатива" цьогоріч виповнюється 10 років! Сам здивувася. :-) Цьогорічні мандри ррозпочалися агросплавом. Бортовий журнал впорядковується і буде оприлюднений, як і робочі матеріали, зібрані під час мандрівки.  Дяка за  знимки події Natalia Kuzio Володимир Демчишин +Василь Ханас і капітану Валерію Сенькову . Деякі з них презентую...

четвер, 8 червня 2017 р.

про Анну Савіцьку

Я насправді втішений тим, що Світлана Попель підкорює Європу: Це дуже важлива і приємна подія для України. І я не лукавив, коли про це писав. Я насправді в тому переконаний. Як переконаний в тому, що не завжди власні радощі є прийнятними. Своїм заголівком я безпідставно образив перемогу Анни Савіцької. Уклінно прошу вибачення в неї...

пʼятниця, 26 травня 2017 р.

про Алею Слави у Харкові

Шановні колеги та колежанки!
Автор книги "Іловайський щоденник Роман Зіненко  підтримав петицію про створення у Харкові алеї Слави: "Я вирішив підтримати цю ініціативу тому, що вважаю це своїм боргом перед своїми полеглими товаришами і усіма, хто не повернувся з бою.
Зберегти пам'ять про тих, хто загинув - це саме мале, що ми мусимо для них зробити."
Організатори збору підписів вдячні Роману за підтримку, але просять всіх небайдужих також долучитися до збору підписів. Особливо вони наголошують: 1) що потрібні не "Вподобайки"(лайки) під постом або сторінкою, а насамперед підписи під петицією. 2) - підписати петицією право кожен громадянин України незалежно від місця реєстрації чи фактичного проживання, 3) - сама процедура підпису займає близько хвилини, якщо авторизуватися за допомогою обліковки (акаунту) якоїсь із соціальних мереж.

вівторок, 16 травня 2017 р.

про агромайдан

у сьогоднішній ситуації наші зусилля мусять бути спрямовані на максимально конструктивний діалог серед зацікавлених сторін. Лише публічність може забзпечити рух вперед.

четвер, 27 квітня 2017 р.

Правда про Катинь



Катинський злочин: знати і пам’ятати

Віддати данину пам’яті загиблим та розповісти про справу, якій вони віддали своє життя. Саме про ці дві складові — потребу знати і пам’ятати — йшлося організаторам заходів вшанування у Львові 77-ї річниці Катинського злочину і 7-ї річниці Смоленської авіакатастрофи. 11 квітня в Архікатедральній Базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії відправили поминальну месу, а в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбувся вечір пам’яті «Вони видобули правду з-під землі».

   «Що довше пам’ятаємо про трагедію, то більше шансів, що вдасться уникнути її повторення», — нагадав консул Республіки Польща у Львові Мар’ян Орліковський. На заході прозвучало, що в історії Росії були й більш трагічні злочини, ніж Катинські розстріли, але не було злочину, настільки просякнутого брехнею. Представники НКВД розстріляли польських військовополонених навесні 1940 року. СРСР офіційно заявляв, що громадян Польщі вбили 1941 року гітлерівські окупанти. Правду про злочин російська радянська влада замовчувала аж до 1990 року. Тоді керівництво радянської імперії визнало відповідальність НКВД, однак зробило це аж ніяк не з доброї волі, а під потужним тиском польської громадськості. У 1991, 1994, 1995 і 1996 роках тіла загиблих ексгумували. На місці трагедії чинили спротив ексгумації.

   Поняття Катинського злочину нині вживають як збірне на означення розстрілів польських громадян не тільки у Катині біля Смоленська, а й у Твері, Мідному біля Харкова, Мінську. 10 квітня 2010 року, у дні 70-річчя розстрілів у Катині, польська делегація у складі тодішнього президента країни Леха Качинського, високопосадовців, громадських діячів, представників духовенства летіла в Смоленськ. Літак зазнав аварії, загинуло 96 осіб, відтоді Катинський злочин згадують разом зі Смоленською трагедією.
   На вечорі пам’яті, що його організували неурядова ініціатива «Клуб полонофілів», громадська організація «Студія медіа-проектів «Вартові демократії», Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за підтримки Незалежної медіа-профспілки України, докладніше розповіли про двох діячів, які допомагали «видобувати правду з-під землі» про Катинську трагедію і загинули в авіакатастрофі під Смоленськом. Станіслав Мікке, варшавський адвокат, головний редактор часопису польської адвокатури «Палестра», заступник голови Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва документував перебіг ексгумацій та свою першу реакцію на події. Його записи видали книжкою «Спи, хоробрий, в Катині, Харкові та Мідному». «Це була його життєва місія», — розповіла Божена Мікке, вдова загиблого в авіакатастрофі під Смоленськом Станіслава Мікке, у документальному фільмі про нього. Пані Божена розповіла про свого чоловіка і на вечорі пам’яті, наголосивши, що більшість розстріляних НКВД польських офіцерів була вчителями, юристами, людьми мирних професій, і рішення про їх знищення не мало жодного військового сенсу, а багаторічне приховування цього злочину від світу загалом було суцільним фарисейством. «Коли в Сталіна питали, куди зникли тисячі польських офіцерів, той відповідав: «Ми думаємо, що вони втекли», — «А куди ж вони могли втекти з-під Смоленська?!» — «Ми думаємо, в Манчжурію», — розповіла про діалог «вождя народів» із дипломатами дослідниця Катинського злочину Світлана Філонова.

    «У процесі ексгумації жертв Катинського злочину відбувалася потужна декомунізація. У людей змінювалася свідомість, їм повертали ставлення до людського життя, яке було до комунізму. Ніхто раніше не профанував місць поховань, цвинтарі були останньою сакральною територією. Саме комуністи спромоглися десакралізувати кладовища, ховаючи мертвих у братських могилах, могилах невідомих солдатів», — додала Світлана Філонова. 

   «Є сили, які хотіли б роз’єднати українців і поляків. Але цей вечір — ознака того, що роз’єднати нас не просто. Відчуваю, що є і буду дотичним до трагічних історичних подій Катинського злочину», — каже один з організаторів заходу журналіст, режисер Ігор Чайка. Заступник директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова повідомила, що музей вшановує жертв Катині щороку. Одним із перших таких заходів була виставка, матеріали для якої самотужки зібрав син розстріляного в Катині польського офіцера львів’янин Роман Сидор, який усе життя збирав правду про свого батька.

Zbrodnią katyńską (która była bez wątpienia ludobójstwem dokonanym przez państwo rosyjskie) od samego początku manipulowano. III Rzesza chciała to wykorzystać przeciw sowietom. Później w PRL pamięć zacierano i starano się "przykryć" pamięć o Katyniu gadaniem o "okrutnych Ukraińcach". I tak jest dotychczas. Proputinowskie trolle bardzo się starają aby 11 lipca był głośniejszą rocznicą od 17 września i od 13 kwietnia. W innym kontekście od 13 kwietnia ważniejszy staje się 10 kwietnia. A o Katyniu trzeba pamiętać on bowiem najlepiej symbolizuje czym była II wojna dla Polaków.

понеділок, 10 квітня 2017 р.

Вони видобули правду з-під землі...

В дні 77-ї річниці Катинського злочину і 7-ї річниці Смоленської авіакатастрофи запрошуємо всіх, небайдужих до історії та долі наших найближчих сусідів і друзів – поляків, віддати данину пам’яті жертвам цих трагедій.

Вони видобули правду з-під землі

За кількістю жертв Катинь була не наймасштабнішимм злочином СРСР. Але в ньому, як в дзеркалі, відбились найхарактерніші риси режиму, вибудованого на брехні та прихованих злочинах. Правда про Катинь – то відверта правда про СРСР. Тож не дивно, що будь-яка спроба віднайти цю правду переслідувалась надзвичайно жорстоко.

четвер, 6 квітня 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Мир і війна


Після шести років застою і депресії бєларуське суспільство прокинулося. Воно вражене, обурене і радикальніше налаштоване, аніж раніше. Але після жорсткого реагування влади на мирні зібрання та виступи, силового придушення і придушення протестів, ризикує ще більше впасти в депресію, зневіритися в тому, що в державі хоч щось можна зробити, змінити, щоб домогтися нарешті очікуваної вольності.

середа, 5 квітня 2017 р.

про Дністровську енциклопедію

Нами ще навіть неузгоджена назва майбутнього проекту. Це буде "Дністровська енциклопедія" чи "Енциклопедія Дністра". Але важливо інше - ми знаємо, що ми її будемо робити. У далекому 1994 році , коли відбулось перше засідання ініціативної групи з видання регіональної енциклопедії - "Тернопільського енциклопедичного словника" ми не уявляли , що мине довгих десять літ, поки перший том побачить світ.

понеділок, 27 березня 2017 р.

Украінцы салідарныя зь беларусамі

Украінцы аказваюць салідарнасьць з рэпрэсаванымі беларусамі. Перад пасольствам Рэспублікі Беларусь у Кіеве прайшла акцыя пратэсту супраць парушэньняў правоў чалавека ў суседняй краіне. Украінцы, якія прыйшлі да беларускай дыпляматычнай місіі, патрабавалі вызваліць затрыманых беларусаў.

за захист зелених зон Тернополя

Як зазначено у першому принципі Декларації конференції ООН з охорони навколишнього природного середовища (1972, Стокгольм), люди мають фундаментальне право на вільні, якісні та адекватні умови життя в навколишньому середовищі, якість якого дає змогу вести гідне та благополучне життя. Це право мають забезпечувати держави.
У статті 50 Конституції України зазначено: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

неділя, 26 березня 2017 р.

Тернопіль – місто для життя

Заява членів територіальної громади міста Тернополя щодо затвердження змін до 

Генерального плану Тернополя на пленарному засіданні сесії 24 березня 2017 року



Ми, нижчепідписані громадяни України, члени територіальної громади міста Тернополя, відстоюючи принципи верховенства закону  та демократії , а також невід’ємного права людей на безпечні умови проживання, керуючись Конституцією України та Статутом територіальної громади м. Тернополя висловлюємо свою рішучу незгоду з рішенням групи депутатів Тернопільської ради, відомих як організована група «вбивці Тернополя»

про філателістичну виставку "Права людини"


Шановні колеги та колежанки! Впродовж двох років ми з колегою Юрієм Ковальковим в рамках Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Тернопільській області організовуємо філателістичну виставку «Права людини». Основою експонату - є серія поштових марок Організації Об’єднаних Націй (її поштових адміністрацій ООН у Нью-Йорку, Відні і Женеві). Кожна марка ілюструє окрему статтю Загальної декларації прав людини.

четвер, 23 березня 2017 р.

про акцію #За_чистий_Дністер

З часів совєтських суботників і поїздок студентів на "порятунок" сільського господарства до акцій, організованих владою, ставлюся або скептично, або вороже..  Оскільки не визначився з акцією #За_чистий_Дністер то лише проінформую. Сьогодні з сином Василем садили дерева в селі Дубівці. У колишньому садку - десяток сосен, вздовж луки - по десятку вишень та каштанів. На березі ставу - два десятки верби. Пообсервували узбережжя. Сміттєзвалищ не виявлено.

понеділок, 20 березня 2017 р.

пра Дзень Волі 2017

День Волі (бєлар. - Дзень Волі) щорічно відзначається в Бєларусі  25 березня. Вірю, що  це неофіційне свято в Бєларусі лише тимчасово і ми невдовзі станемо свідками, коли його відзначатимуть на державному рівні. Зрозуміло, що цей День широко відзначає бєларуська діаспора.  Свято присвячене прийняттю Третьої Статутної грамоти Ради БНР, котра проголосила  незалежність Бєларуської Народної Республіки 25 березня 1918 року.
Зазвичай в цей день проводяться масові  мітинги і хода. Винятком стали акції 1996 і 2002 років , коли заходи відбувалися 24 березня. 

неділя, 12 березня 2017 р.

про розірвану греблю в Будапешті

 На цій минулорічній знимці Будапешта не зорієнтуєшся, що 30 літ тому тут вирувало людське море. Угорці вийшли протестувати проти будівництва греблі через Дунай. В Україні виросло ціле покоління, котре не уявляє гігантоманію совітів. тим більше мало  знають про події у наших сусідів. Отож дуже коротко.. В середині 1970-х років було вирішено перегородити річку Дунай. Гребля планувалась між Угорщиною і тодішньою Чехословаччиною біля угорського містечка Надьмароша. Першим про небезпеку у статті "Гірше не буває" написав біолог Янош Ворго у 1981 році.

субота, 4 березня 2017 р.

про акції протесту у Кишиневі

14 березня 2017 року в Міжнародний день річок (Міжнародний день дій проти гребель) молдовські активісти виступлять на захист Дністра. Вони переконані , що рішення Уряду України побудувати каскад з шести ГЕС у верхів'ях Дністра неминуче призведе до незворотних наслідків. Вони кратикують слабкі спроби уряду Молдови домовитися з українською стороною . І тому всі небайдужі громадяни Молдови  вийдуть на мирний протест з наміром вплинути на уряди та парламенти країн та особисто президента України.

четвер, 2 березня 2017 р.

про Надала і плату за послуги

Надал , попри трагікомізм ситуації і абсолютно зрозумілу обструкцію своєї позиції, суди не програє. Навіть суперчесні суди. І у ЄСПЛ не програє. Він , як це би парадоксально не звучало, відстоює інтереси територіальної громади міста Тернополя. Здається, він нарешті прочитав Статут територіальної громади міста Тернополя і Європейську хартію місцевого самоврядування. І кілька позицій зі Статуту зумів (хтось не дурне порадив-Х.В.) виклав у рішення сесії. Документально - викладено  тупо і спірно. Для ЗМІ - тупо, спірно, психотропно і "неморально"(все це неюридичні категорії)...
П.С. Ст.53 Конституції України читав. Інші теж читав. Про Статут уяву маю.
Фото із Всемережжя
П.П.С. До речі, сам Сергій Віталійович не є членом територіальної громади міста Тернополя і зовсім даремно не слухає представників громади...

субота, 25 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Незалежність і права людини

По факту саме перші національно-демократичні "неформальні" спілки 80-х років заклали фундамент розвитку громадянського суспільства Бєларусі.
Це вплинуло на те, що "свідомого" елемента в сучасних демократичних партіях, профспілках, неурядових організаціях в Бєларусі більше, ніж в неструктурованому суспільстві.
"Було багато активності, пасіонарності, позитивної енергії, - каже літератор і правозахисник Алесь Бяляцький, - тому цей вплив безперечний і помітний. "Свідомі" розглядали свою участь в суспільному житті - як борг,

четвер, 23 лютого 2017 р.

про Башту і генплан Тернополя

Декілька разів спробував зрозуміти текст, написаний Олександр Башта  з приводу завтрашньої сесії Тернопільської міської ради.  На ній заплановано узаконити зміни до Генерального плану. Зміни, котрі  оправдають порушення процедур, приховають тіньові оборудки посадових осіб, зміни, котрі дозволять знищувати й надалі парки та сквери, котрі, до речі, не створювали ці посадові особи і котрі не залишаться у спадок нашим дітям, внукам і правнукам. Але у мене запитання до Олександра, як до депутата обласної ради.

про садіння дерев у лютому

Чи ростимуть дерева посаджені сьогодні у промерзлу землю? Не знаю. Такого досвіду  у мене особисто не було. І, скоріше всього, критики садіння дерев у лютому мають рацію. Ці дерева не приймуться у промерзлій землі. І мені направду шкода і ялинки, і верби, і горіха , котрі ми сьогодні посадили під час акції. Але, що казатимуть скептики, коли хоч одне деревце ростиме? Також хочу офіційно повідомити, що акція садіння дерев продовжиться весною. І ми чекаємо маститих дендрологів з лопатами і саджанцями.

середа, 22 лютого 2017 р.

Дар'я Ліс:Мова як жертва насильства

21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови, а наступного дня  - Міжнародний день підтримки жертв злочинів. І у випадку з бєларуською мовою це виглядає цілком логічно і навіть символічно. Це спрацьовує. 
Все просто. 21 лютого ми натхненно розповідаємо про нові книги і цікаві заходи, про японку, що читає вірші Бородуліна, про бразильця з тематичної дисертацією, про бєлоруськомовного водія автобуса ... А 22 лютого час згадати, що наша мова тривалий час була жертвою насильства і гноблення,

понеділок, 20 лютого 2017 р.

Агнєшка Ромашевська кавалером...

Сьогодні Агнєшка Ромашевська стала кавалеркою...На подання Інституту народної памяті за участь у незалежному студентському русі вона відзначена Президентом Польщі  Хрестом Волі та Солідарності. Цією унікальною відзнакою вшановуються діячі польської опозиції в 1956-1989 роках. Про важливу подію Агнєшка повідомила на своїй сторінці у FB.

неділя, 19 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Вплив на майбутнє

Націоналізм в Білорусі в останні 30 років мав переважно демократичний характер. В кінці 1980-х років в СРСР комуністична еліта втратила фундаментальність, що дозволило національним течіям вийти з підпілля. 
Свою діяльність активісти національних рухів спочатку мали спрямовували на культуру . 

субота, 18 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Привид Адольфа

Привид бродить Європою. Навіть не лише старою, вже недоброю Європою, а по всьому світу бродить привид Адольфа Гітлера. Бачення, незвичайні прояви і появи то тут, то там розбурхують і стрясають суспільство, не дають спокою поліції та іншим силовим структурам. Минулого тижня нечистий дістався аж до Гаваїв, де на тенісному матчі між жіночими дружинами США і Німеччини поплутав фонограми гімнів.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Зв'язок живих і померлих

У 80-ті роки великий вплив на формування бєларуської свідомості мала художня та історична література.
Серед цих творів особливо виділялися історичні дослідження Міколи Єрмаловіча.
У 1984 році книга Костянтина Тарасова «Памяць пра легенды» набула характеру сенсації - вперше в книзі, виданій в державному видавництві, говорилося про те, що у бєларусів і росіян історія не загальна, а різна, більш того, це історія воєн і протистоянь.

"Звір зпонад річки" Марека Солтисіка

24 березня читачі отримають можливість ознайомитися з текстами нової книги Марека Солтисіка "Звір знад річки". Про що книга? Автор повідомляє наступне: "Аура суспільного вибору перед кожною великою війною. Мерзенні злочини, модерністські квартири в Кракові та Варшаві, заплутані мотиви недобрих вчинків, обман під виглядом кіноіндустрії з використанням наївності амбітних мрійників..." Можна продовжувати перелік, але краще  прочитати самому ...

четвер, 16 лютого 2017 р.

Кастусь Бандарук:Трамп розчаровує Путіна

Росія має всі підстави бути розчарованою новою адміністрацією США. Фаворит Кремля, Дональд Трамп закликав Росію повернути Крим Україні, у відставку подав радник з питань національної безпеки Майкл Флінн, Конгрес хоче розслідувати інші контакти команди Трампа з Москвою, а вчора міністр оборони США Джеймс Метіс закликав не демонтувати НАТО, а навпаки - зміцнити альянс, збільшуючи витрати на оборону.

Про історію бєларуської поштової марки

У Гродненському видавництві ЮрСаПринт вийшла книга "“Беларуская паштовая марка: ад вытокаў да эміграцыі і Незалежнасці". Її автор - відомий бєлоруський краєзнавець і філателіст Лявон Карпович. Дослідження на підставі численних джерел показує історію виникнення і розвитку бєларуської поштової марки. У вступному слові йдеться: "Під обкладинкою цієї книжечки вперше зібрано разом майже все, що відомо про бєлоруські марки в період від першої марки за часів Бєларуської Народної Республіки до першої марки в Незалежній Республіці Бєларусь.

неділя, 12 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Про яйця і жертовних курей

Поки найкращі мислителі-реформатори, вчені і практики-політики ламають списи щодо господарських моделей і способів розвитку економіки, вихід з кризи винайшов глава сонячного Узбекистану. Новоспечений президент цієї азіатської країни придумав простий природний спосіб. Ні, сонце тут зовсім ні до чого, навіщо воно взагалі, якщо є такі земні світила!

Мікола Бянько:Епічна поразка бєларусофобів

Іноді трапляється і на нашій вулиці свято. Унітарне підприємство "Мінськтранс" і депутати Палати представників в унісон відмовили авторам петиції за появу російської мови на проїзних квитках. До цього часу мільйони співвітчизників і гостей столиці цілком собі давали раду з бєларуськомовними проїзними.

пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

Про Городницю

По дорозі в Городницю мали нагоду обсервувати чудові краєвиди по обидва боки Дністра. Шкода, що часу на знимкування не було. Бо зимове Устечко у сонячному переливі з мосту через Дністер можна споглядати годинами. Як і Городницю, величну красу якої ми так і не змогли детально оцінити, але сьогодні не про неповторність краси Дністровського каньйону, а про боротьбу за його збереження.

вівторок, 7 лютого 2017 р.

Віктор Сазонов:Довкола України

На сході України знову вбивають людей. Гармати, гради, техніка і жива сила, все приведено в дію. Постріли, вибухи, атаки, захист і, зрозуміло, жертви. І серед безпосередньо тих, хто воює з обох сторін, і не тільки серед них ... Хтось просто жив в тому місці, куди полетіли снаряди. І хотів жити далі. Не вдалося навіть просто жити. Хоч як, хоч де, але щоб жити ... Втім, убитим солдатам теж хотілося жити. Дуже хотілося ... 

понеділок, 6 лютого 2017 р.

Дар'я Ліс:Вільний Дністер і парочка ГЕС

Бєларуси збирають в інтернеті підписи проти будівництва АЕС. Українці протестують проти будівництва ГЕС на Дністрі - така ось паралель наших днів. На перший погляд, АЕС в Островці - це більш масштабний і ризикований проект, а ГЕС - більш "екологічний". 

неділя, 5 лютого 2017 р.

як стають українцем(українкою)?

Трохи більше як за місяць перед Майданом Гідності відбулася дискусія Майдан Reload  на тему «Як сприймають Україну і українців в Європі?». Не скажу нічого нового, коли повідомлю, що розвивати тематику не було часу. Сім тижнів тому на прохання однієї абсольвентки європейського університету я розповідав їй про власне відчуття українства.

пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

Астольф де Кюстін про Росію

Допис Ле Пен не читала де Кюстіна викликав певне зацікавлення творчістю французького письменника і мандрвіника. Що й не дивно. Книга Астольфа де Кюстіна "Росія в 1839 році" надзвичайно актуальна сьогодні , оскільки дає розуміння сучасним діям і російського керівництва і обивателів країни-агресора. Настійливо би радив її до прочитання різноманітним "експердам" і "миротворцям" . Отож для тих, хто має час і натхнення раджу двотомний переклад російською мовою. Українською мовою видано цікаве опрацювання О. Мерчанського "Астольф де Кюстін. Правда про Росію". Ну а для тих, у кого хронічні проблеми з часом - трохи цитат з цього твору.

середа, 1 лютого 2017 р.

Алесь Кіркевіч Бог совєтських перемог мертвий. Його церква порожня...

Нарешті вляглися пристрасті навколо знимки дівчини в мереживній чорній білизні на тлі обеліска на площі Перемоги. Зараз на ситуацію можна поглянути без емоцій.
Нагадаємо, що знимка сплила в обліковці прес-секретаря МВС з пропозицією в сторону читачів вибрати алгоритм дій щодо «злочинці»: «знайти і покарати» або «зрозуміти і пробачити» - така ось дилема. У коментарях в різних ЗМІ, куди опісля перекочувала знимка, було ще веселіше: «повія», «показує ... перед пам'ятником!», «Діди воювали ...» або «молодцем!», «За ЦЕ діди теж воювали!.».

Могильовське повстання 1661 року

Про цю подію годі було знайти інформацію в совєтських підручниках. Ніяк вона не вписувалась у тодішні історіографічні канони. Та й у сучасній російській Вікіпедії про цю подію  є лише побіжна згадка. Тому цей істричний факт тим більше заслуговуує уваги. 
Отже 1 лютого 1661 в Могильові під час війни Росії з Річчю Посполитою 1654-67 рр. вибухло Могильовське повстання.

Мікола Бянько:Про мереживні труси в скорботному стилі

Шукають пожежники, шукає міліція ... Шукають фотографи в нашій столиці. Шукають давно і не можуть знайти, дівчину файну літ 20-ти. Йдеться зовсім не про панночку, яка врятувала дитину під час пожежі. А про красиву молоду мінчанку, яка зробила скандальну знимку в мереживних трусах на тлі 38-метрового обеліска, встановленого якраз посередині Площі Перемоги.

понеділок, 30 січня 2017 р.

Про "Вільний Дністер"

Цим дописом засвідчую про свою участь і всебічну підтримку громадському руху "Вільний Дністер". Закликаю всіх колег та колежанок, сіх людей доброї волі нас підтримати. Пригагідно нагадую, що триває збір підписів під петицією "7 кроків для збереження річок України".
Нижче офіційний прес-реліз руху "Вільний Дністер".

неділя, 29 січня 2017 р.

Дар'я Ліс:Велика латишська стіна

Часом появляється спокуса побудувати стіни навколо свого житла і таким чином захистити себе...
Розмову про стіну на кордоні вели українці, тепер на черзі - латиші. Латвія збирається побудувати загороду на кордоні з Бєларуссю. Глава Державної прикордонної охорони країни Нормунд Гарбарс розповів про це агентству «LETA». Бюджет сусідів на 2017 рік передбачає фінанси на розробку проекту впорядкування прикордонної зони на кордоні з Бєларуссю.

Алег Аблажей: Їжаки і хімія

У радянські часи в Росії існувало чимало гарної дитячої поезії - Самуїла Маршака, Корнія Чуковського, Агнії Барто, і інших, менш відомих авторів. Для дітей писати непросто - потрібно, щоб і якийсь сенс  був, але необхідна і легкість, пустощі. 
До кращих зразків такої творчості належить і веселий віршик Юнни Моріц про гумового їжачка "з дірочкою в правому боці".

субота, 28 січня 2017 р.

Віктор Сазонов: Бєларуська нафта

Світ купається в нафті. Її так багато, що уряди багатьох країн, що їй торгують, йдуть на різні непристойні штучки, аби нашкодити конкурентам. Ну якщо вистачає розуму зрозуміти, що цей шлях рано чи пізно призводить до таких же заходів у відповідь, то вони тоді сідають за круглий стіл, і починають домовлятися про зниження видобутку "чорного золота". Щоб ціни трохи поповзли вгору, щоб ринок поділити, і ще про всяку всячину домовляються, від географії прокладки нафтопроводів до торгівлі новими технологіями нафтовидобутку.

Алесь Кіркевіч: Бєлсат живий, а Ви?..

Після новини про те, що керівництво каналу отримала запевнення з боку прем'єра Польщі про те, що Бєлсату нічого не загрожує, можна підвести певні підсумки.

Не настільки щодо внутрішньопольських  закулісних ігор - на це є свої експерти - скільки про ситуацію в нашому бєларуському патріотичному сегменті, який  надзвичайно цікаво повівся у цій ситуації.

Відразу після появи новини про можливе закриття Бєлсату, як ми пам'ятаємо, коментатори розділилися на два табори. Одні почали створювати петиції, писати листи і навіть виходити на акції з однією вимогою: «Бєлсат, живи!»

пʼятниця, 27 січня 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Колонія №6 в Орші

Колонія №6 в Орші за свідченням колишніх в'язнів була дуже тяжкою в сенсі психологічних тортур - вона розміщувалася в центрі міста, біля міського парку, де була музика, танці, дівчата в коротких спідницях - все чутно і видно. 
У майстернях колонії робили пательні. 
Був час, коли Оршу називали містом в'язниць - тут розташовувалися три "зони", зараз залишилося дві. Найзнаменитіша "шістка" - колонія №6 - перебувала в будівлі Єзуїтського колегіуму в центрі міста. У 1820 році орден єзуїтів на території Російської імперії був заборонений і оршанський колегіум перетворився в тюрму, що діяла з 1842 по 1989 рік.

Дар'я Ліс:Масова електрифікація? Погнали!

Ще не добудували першу бєларуську АЕС в Островці, ще не забули останні скандали навколо оболонки реактора, її заміни і транспортування, а деякі товариші (і товариші серйозні, з серйозними посадами!) розмірковують про АЕС другу, третю і т.д. . Хочеться сказати: поживемо - побачимо! 
І хотілося б побачити щось більш оптимістично-екологічне та інноваційне в наших сірих широтах, але ...

Мікола Бянько: Про гламурний совок

У перші дні нового року деякі бєларуси здивували своїм креативом. Причому не лише співвітчизників. Андеграундний російський співак Вася Обломов на своїй обліковці в Твіттері опублікував знимку з упаковкою нової лінійки цукерок від однієї мінської кондитерської фабрики. Цукерки зі смаком ванільним нуги з грушею і корицею оформлені в стилі "гламурний совок", який так люблять ті, хто ностальгує за червоною імперією. Але з однією пікантною різницею. Якщо в СРСР сексу і всього, що з ним пов'язано, офіційно не було, то розробники бєларуських цукерок вирішили довести зворотнє. На упаковці цукерок розташовані два дорослі дядечки інженерної зовнішності, які пасуть очима за двома випускницями в радянській шкільній формі.

Віктор Сазонов:Бути бєларусом на Гродненщині

Якщо під час перебудови почали трохи відкриватися секретні архіви зі свідченнями злочинів совєтського режиму, не всі  хотіли вірити оприлюдненим тоді фактам.
І справді, багато в що важко було повірити. Не вірилося в абсурдні історії, які були настільки алогічні, що людська психіка відмовлялася їх сприймати. Як ось така, коли якийсь служака, який супроводжував поїзд з ув'язненими, зауважив що однієї людини не вистачає. Йому пояснили, що ця людина не витримала страждань переїзду і померла. І що попередній конвоїр сам зняв з вагону бездиханне тіло і відправив його куди потрібно. Тільки в документах цього не зазначив.

четвер, 26 січня 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Робив усе для Бєларусі

У перший день зими надзвичайно важкого для Бєларусі високосного року не стало великого Учителя Алеся Бєлакоза. Вчора Гродненщини попрощалася з цілою епохою бєларуського Відродження, яку представляла ця одна людина. Коріння Алеся Бєлакоза - з Білосточчини, батько його був на заробітках в заокеанській Бразилії, а сам він зробив відомою і прославив тихе, звичайне село Мостовщини - Гудзевічі..

Юлія Сівєц:Перейменування столиць

У Митному союзі, в якому ми маємо нещастя бути, дуже креативне керівництво. До Бєларусі з Росією ми вже звикли. А ось про Казахстан якось забуваємо. Але і там живуть неабиякі влади. І теж дуже креативні. Настільки креативні, що запропонували столицю Казахстану перейменувати на честь першого і єдиного президента Нурсултана Назарбаєва. Депутати казахського парламенту, яких, мабуть, вибирають так само, як російських і бєларуських, так і говорили в кулуарах: "Президент того заслуговує". Правда, депутати ще не визначилися, як назвати Астану: Нурсултан або все-таки Назарбаєв.

Мікола Бянько: Про музей совєтської піонерії

Не той рік назвали Роком культури. Підходить до завершення 2016 й рік, який з легкої руки самізнаєтекого був оголошений Роком культури. Але офіційним структурам за результатами цього року похвалитися особливо нічим. Однак не все втрачено. Наступний рік також при бажанні можна оголосити Роком культури. У нас все настільки спокійно і стабільно, що ніхто і не помітить повторення. Дивишся, і раптом офіційна культурка забуяє.