четвер, 17 серпня 2017 р.

Отруйне дихання укргідри

У середині 90-х я працював прес-секретарем міського голови Тернополя. Під час масових заходів з прес-секретарями голови облради та ОДА ми гралися у таку забаву. Вгадували, яке речення для виступу писав помічник, яке речник, які матеріали готували заступники. Менш як за рік ця забава стала нецікавою.

понеділок, 7 серпня 2017 р.

Микола Козирєв: Сину, стріляй ...

Сину, стріляй без наказу, або Чия ж у нас війна?
Почув у ТВ-новинах репортаж «з передової», який підірвав моє моральне здоров'я. І тому я дозволю собі тут вперше лаятися. За що заздалегідь прошу вибачити.
Журналісту каже військовий: он там ми бачимо, як ворог розвантажує боєприпаси, озброєння, але у нас нема наказу стріляти ...
Ще раз, повільно: на фронті, на війні, де кожен день вбивають і калічать захисників України, військові керівники, що діють від імені держави Україна, забороняють солдату вбити ворога, який готується вбити його самого і зруйнувати державу Україну.
Ворог готується вбити солдата, а не генерала.

субота, 22 липня 2017 р.

Конкурс "Акварелі Дністра"

WATERCOLORS OF DNIESTER RIVER COMPETITION
COMPETIŢIE "ACVARELĂ NISTRULUI" (Moldova şi Ucraina)
В рамках басейнової природоохоронної інформаційно-просвітницької кампанії «Збережемо Дністер» оголошується міжнародний басейновий конкурс «Акварелі Дністра».
Девіз конкурсу в 2017 році: «Малим річкам потрібен шанс на велике життя!»

пʼятниця, 21 липня 2017 р.

про що плачуть гітари...

Мандрівний табір Данастріс альтернативи - це ще й імпровізація. Ми з Олегом Банару утворили молдавсько-український дует і співаємо власну версію знаменитої пісні М. Долгана та Є. Крімермана "Про що плачуть гітари..." з репертуару ВІА "Норок". Зрозуміло, що вдосконалювати майстерність виконання потрібно не на одному таборі. Найцікавіше - народження дуету - завжди залишиться за кадром :-) До речі, Домну Олег з автором пісні М.Долганом разом сплавлялись Дністром, а маестро навіть пробував спати у наплічнику замість спальника :-) Але це зовсім інша історія...

про зустріч в Городниці

Пліт Данастріс альтернативи достатньо непередбачуваний. Вийшли з Устечка з таким розрахуноком, щоб під вечір добратись до Городниці. Але течія була набагато слабшою ніж місяць тому. Нам було відомо, що нас чекають, але течії було байдуже. Можливо, якби течія знала, що чекають нас з колонками та піснями-танцями, то пришвидшилась:-)

четвер, 20 липня 2017 р.

про Олега Банару

Я у своєму житті зустрічав багатьох патріотів своїх країн. Олег Банару - це втілення незалежної Молдови... Ярослав Чорнозуб з цим погоджується повністю. Multumesc Домну Олег за знайомство, за відвідини Тернопілля, за боротьбу за Дністер, за мамалигу і масажі, за розмови під ватрою, за молдавські пісні і спільні перспективи...

вівторок, 18 липня 2017 р.

про заліщицький магніт

3 липня я зустрів на заліщицькому автовокзалі молдавську делегацію з Мiжнародної Асоціації EKO Tiras.  Наталя Віцінська, Олег Банару, Світлана Шелест, Вадим Лупашку планували бути на таборі Данастріс-альтернативи чотири дні. Після хвилюючої зустрічі в міській раді з Христиною Івануцою та Михайлом Бандрівчаком у  Заліщиках, ми вирушили в Устя Зелене на Монастирищині.

субота, 15 липня 2017 р.

10 літ Данастріс-альтернативі


(без названия)

16 серпня виповнюється 10 літ від початку "Данастріс альтернативи".  За першочерговою задумкою головною метою експедиції був збір інформативної статистики стихійних сміттєзвалищ, які спотворюють природну красу Дністра. Однак життя вносило свої корективи і експедиція від самого початку стала чимось більшим.

четвер, 13 липня 2017 р.

про єврейський цвинтар в Усті Зеленому

Після міжнародного круглого столу "Перспективи Дністра" плотобудівельники почали ладнати пліт до мандрівки. Тим часом у нас появились перші відвідувачі. Місцевий мешканець Микола Колодніцький прийшов з онуками - Артемом та Ілоною. Цікаві діти смакували мамалигою і з радістю долучились до флешмобу "Врятуй Дністер від ГЕС". Тим часом Микола розповів, що  на околиці села знаходиться заросле окописько (єврейський цвинтар).

середа, 12 липня 2017 р.

про Вістря

Під час мандрівки цьогорічного табору "Тернопільщина Дністрова" нецікавих зустрічей не було. Важливо відзначити, що практично у кожному населеному пункті є свої родзинки і бажання змінити ситуацію на краще. Чудовим прикладом слугувала наша зустріч у чудовому Вістрі на Монастирищині. У робочій нараді щодо можливого розвитку туризму на Дністрі та перспектив співпраці подністровських сіл України та Молдови взяли участь голова Монастириської РДА Степан Бойко, голова районної ради Володимир Данилюк, сільський голова Села Устя Зелене Зіновій Рущак. Сільська голова  Вістря Леся Степанівна Грицак не лише вичерпно відповідала на запитання і пропозиції, а й продемонструвала чудеса кулінарної майстерності.

вівторок, 11 липня 2017 р.

"Дністровська хвиля" у Коропці

Наша Міжнародна експедиція під час мандрівного табору Данастріс Альтернатива, відзначила Міжнародний день Дністра у Коропці. Під час круглого столу учасники табору та представники обласної та місцевої влади обговорили питання питання розвитку туристичної інфраструктури регіону (Тернопільщина Дністрова) та спільні дії на найближчий період. Також оглянули місця можливих стоянок для туристів.

неділя, 2 липня 2017 р.

про дубівецьку горіхову настоянку

Таке ось. Залишився тиждень для виготовлення горіхової настоянки. Принаймні на широті Дубівців. Для її приготування потрібні горіхи молочної стиглості, що легко визначається зрізом. Горіх ріжеться легко , середина світла і м'яка. Ще однією складовою є те, на чому горіх має настоятись. Оптимальною рідиною для заливання четвертинок горіхів є самогон. Далі йде харчовий спирт і аж потім горілка. Себто з горіхів з одного дерева - ви можете отримати три різних настоянки. Щодо пропорцій - то берете літрову банку і закладаєте її четвертинками доверху. Заливаєте наявною спиртовою рідиною. З досвіду скажу, що півлітри вистачає.

Тернопільщина Дністрова на "Данастріс Альтернативі"

Мандрівному табору "Данастріс-Альтернативацьогоріч виповнюється 10 років! Нагадою, що його перша мандрівка була на підтримку кандидатур Дністровського каньйону та Оптимістичної печери в інтернет-голосуванні за 7 чудес України. Він тоді мав гасло : "Будьмо собою горді!". Ювілей табору відзначатиметься новим великим проектом.  З ініціативи КП "Обласний інформаційно туристичний краєзнавчий центр" цьогорічний табір має назву "Тернопільщина Дністрова". Стартує табір 04 липня о 10-00 в селі Устя Зелене Монастириського району  міжнародним круглим столом "Перспективи Дністра".

неділя, 25 червня 2017 р.

про заліщицьку дорогу

Мандрівний табір "Данастріс-Альтернатива це не звичайний сплав Дністром. 10 років зустрічей, фото і відеозйомок, підтримка місцевих ініціатив, круглі столи і зовсім некруглі ідеї. :-) Цьогорічні мандри розпочалися агросплавом за підтримки коаліції Агромайдан під гаслом "За Вільний Дністер". Робочі матеріали, зібрані під час мандрівки.  поволі але регулярно оприлюднюються. Сьогодні Вашій увазі дві світлини.

субота, 24 червня 2017 р.

про виконавчий азарт

Минулої осені та весною разом з сином Василем на узбіччі дороги Дубівці-Стегниківці посадили більше півсотні дерев та кущів - вишні, яблуні, бузок, клени. І око б милували за якийсь час і трохи вихлопні гази би вбирали. Але невідомий мені ревнитель правил дорожнього руху цього тижня всі саджанці покосив. Пастухам він так і повідомив - "узбіччя доріг мають бути чисті". Прийдеться вивчати Постанову Кабінету Міністрів №198 від 30 березня 1994 року і , можливо, писати офіційний запит для роз'яснення. До осені час є. Але мене обурює інше. Саджанці виконавець скосив, але бур'ян поруч залишив. Косу затупив, чи азарт виконувати правила пропав ?

понеділок, 19 червня 2017 р.

про агросплав з Данастріс-альтернативою

Мандрівному табору "Данастріс-Альтернатива" цьогоріч виповнюється 10 років! Сам здивувася. :-) Цьогорічні мандри ррозпочалися агросплавом. Бортовий журнал впорядковується і буде оприлюднений, як і робочі матеріали, зібрані під час мандрівки.  Дяка за  знимки події Natalia Kuzio Володимир Демчишин +Василь Ханас і капітану Валерію Сенькову . Деякі з них презентую...

четвер, 8 червня 2017 р.

про Анну Савіцьку

Я насправді втішений тим, що Світлана Попель підкорює Європу: Це дуже важлива і приємна подія для України. І я не лукавив, коли про це писав. Я насправді в тому переконаний. Як переконаний в тому, що не завжди власні радощі є прийнятними. Своїм заголівком я безпідставно образив перемогу Анни Савіцької. Уклінно прошу вибачення в неї...

пʼятниця, 26 травня 2017 р.

про Алею Слави у Харкові

Шановні колеги та колежанки!
Автор книги "Іловайський щоденник Роман Зіненко  підтримав петицію про створення у Харкові алеї Слави: "Я вирішив підтримати цю ініціативу тому, що вважаю це своїм боргом перед своїми полеглими товаришами і усіма, хто не повернувся з бою.
Зберегти пам'ять про тих, хто загинув - це саме мале, що ми мусимо для них зробити."
Організатори збору підписів вдячні Роману за підтримку, але просять всіх небайдужих також долучитися до збору підписів. Особливо вони наголошують: 1) що потрібні не "Вподобайки"(лайки) під постом або сторінкою, а насамперед підписи під петицією. 2) - підписати петицією право кожен громадянин України незалежно від місця реєстрації чи фактичного проживання, 3) - сама процедура підпису займає близько хвилини, якщо авторизуватися за допомогою обліковки (акаунту) якоїсь із соціальних мереж.

вівторок, 16 травня 2017 р.

про агромайдан

у сьогоднішній ситуації наші зусилля мусять бути спрямовані на максимально конструктивний діалог серед зацікавлених сторін. Лише публічність може забзпечити рух вперед...

четвер, 27 квітня 2017 р.

Правда про Катинь



Катинський злочин: знати і пам’ятати

Віддати данину пам’яті загиблим та розповісти про справу, якій вони віддали своє життя. Саме про ці дві складові — потребу знати і пам’ятати — йшлося організаторам заходів вшанування у Львові 77-ї річниці Катинського злочину і 7-ї річниці Смоленської авіакатастрофи. 11 квітня в Архікатедральній Базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії відправили поминальну месу, а в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбувся вечір пам’яті «Вони видобули правду з-під землі».

   «Що довше пам’ятаємо про трагедію, то більше шансів, що вдасться уникнути її повторення», — нагадав консул Республіки Польща у Львові Мар’ян Орліковський. На заході прозвучало, що в історії Росії були й більш трагічні злочини, ніж Катинські розстріли, але не було злочину, настільки просякнутого брехнею. Представники НКВД розстріляли польських військовополонених навесні 1940 року. СРСР офіційно заявляв, що громадян Польщі вбили 1941 року гітлерівські окупанти. Правду про злочин російська радянська влада замовчувала аж до 1990 року. Тоді керівництво радянської імперії визнало відповідальність НКВД, однак зробило це аж ніяк не з доброї волі, а під потужним тиском польської громадськості. У 1991, 1994, 1995 і 1996 роках тіла загиблих ексгумували. На місці трагедії чинили спротив ексгумації.

   Поняття Катинського злочину нині вживають як збірне на означення розстрілів польських громадян не тільки у Катині біля Смоленська, а й у Твері, Мідному біля Харкова, Мінську. 10 квітня 2010 року, у дні 70-річчя розстрілів у Катині, польська делегація у складі тодішнього президента країни Леха Качинського, високопосадовців, громадських діячів, представників духовенства летіла в Смоленськ. Літак зазнав аварії, загинуло 96 осіб, відтоді Катинський злочин згадують разом зі Смоленською трагедією.
   На вечорі пам’яті, що його організували неурядова ініціатива «Клуб полонофілів», громадська організація «Студія медіа-проектів «Вартові демократії», Музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за підтримки Незалежної медіа-профспілки України, докладніше розповіли про двох діячів, які допомагали «видобувати правду з-під землі» про Катинську трагедію і загинули в авіакатастрофі під Смоленськом. Станіслав Мікке, варшавський адвокат, головний редактор часопису польської адвокатури «Палестра», заступник голови Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва документував перебіг ексгумацій та свою першу реакцію на події. Його записи видали книжкою «Спи, хоробрий, в Катині, Харкові та Мідному». «Це була його життєва місія», — розповіла Божена Мікке, вдова загиблого в авіакатастрофі під Смоленськом Станіслава Мікке, у документальному фільмі про нього. Пані Божена розповіла про свого чоловіка і на вечорі пам’яті, наголосивши, що більшість розстріляних НКВД польських офіцерів була вчителями, юристами, людьми мирних професій, і рішення про їх знищення не мало жодного військового сенсу, а багаторічне приховування цього злочину від світу загалом було суцільним фарисейством. «Коли в Сталіна питали, куди зникли тисячі польських офіцерів, той відповідав: «Ми думаємо, що вони втекли», — «А куди ж вони могли втекти з-під Смоленська?!» — «Ми думаємо, в Манчжурію», — розповіла про діалог «вождя народів» із дипломатами дослідниця Катинського злочину Світлана Філонова.

    «У процесі ексгумації жертв Катинського злочину відбувалася потужна декомунізація. У людей змінювалася свідомість, їм повертали ставлення до людського життя, яке було до комунізму. Ніхто раніше не профанував місць поховань, цвинтарі були останньою сакральною територією. Саме комуністи спромоглися десакралізувати кладовища, ховаючи мертвих у братських могилах, могилах невідомих солдатів», — додала Світлана Філонова. 

   «Є сили, які хотіли б роз’єднати українців і поляків. Але цей вечір — ознака того, що роз’єднати нас не просто. Відчуваю, що є і буду дотичним до трагічних історичних подій Катинського злочину», — каже один з організаторів заходу журналіст, режисер Ігор Чайка. Заступник директора Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова повідомила, що музей вшановує жертв Катині щороку. Одним із перших таких заходів була виставка, матеріали для якої самотужки зібрав син розстріляного в Катині польського офіцера львів’янин Роман Сидор, який усе життя збирав правду про свого батька.

Zbrodnią katyńską (która była bez wątpienia ludobójstwem dokonanym przez państwo rosyjskie) od samego początku manipulowano. III Rzesza chciała to wykorzystać przeciw sowietom. Później w PRL pamięć zacierano i starano się "przykryć" pamięć o Katyniu gadaniem o "okrutnych Ukraińcach". I tak jest dotychczas. Proputinowskie trolle bardzo się starają aby 11 lipca był głośniejszą rocznicą od 17 września i od 13 kwietnia. W innym kontekście od 13 kwietnia ważniejszy staje się 10 kwietnia. A o Katyniu trzeba pamiętać on bowiem najlepiej symbolizuje czym była II wojna dla Polaków.

понеділок, 10 квітня 2017 р.

Вони видобули правду з-під землі...

В дні 77-ї річниці Катинського злочину і 7-ї річниці Смоленської авіакатастрофи запрошуємо всіх, небайдужих до історії та долі наших найближчих сусідів і друзів – поляків, віддати данину пам’яті жертвам цих трагедій.

Вони видобули правду з-під землі

За кількістю жертв Катинь була не наймасштабнішимм злочином СРСР. Але в ньому, як в дзеркалі, відбились найхарактерніші риси режиму, вибудованого на брехні та прихованих злочинах. Правда про Катинь – то відверта правда про СРСР. Тож не дивно, що будь-яка спроба віднайти цю правду переслідувалась надзвичайно жорстоко.

четвер, 6 квітня 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Мир і війна


Після шести років застою і депресії бєларуське суспільство прокинулося. Воно вражене, обурене і радикальніше налаштоване, аніж раніше. Але після жорсткого реагування влади на мирні зібрання та виступи, силового придушення і придушення протестів, ризикує ще більше впасти в депресію, зневіритися в тому, що в державі хоч щось можна зробити, змінити, щоб домогтися нарешті очікуваної вольності.

середа, 5 квітня 2017 р.

про Дністровську енциклопедію

Нами ще навіть неузгоджена назва майбутнього проекту. Це буде "Дністровська енциклопедія" чи "Енциклопедія Дністра". Але важливо інше - ми знаємо, що ми її будемо робити. У далекому 1994 році , коли відбулось перше засідання ініціативної групи з видання регіональної енциклопедії - "Тернопільського енциклопедичного словника" ми не уявляли , що мине довгих десять літ, поки перший том побачить світ.

понеділок, 27 березня 2017 р.

Украінцы салідарныя зь беларусамі

Украінцы аказваюць салідарнасьць з рэпрэсаванымі беларусамі. Перад пасольствам Рэспублікі Беларусь у Кіеве прайшла акцыя пратэсту супраць парушэньняў правоў чалавека ў суседняй краіне. Украінцы, якія прыйшлі да беларускай дыпляматычнай місіі, патрабавалі вызваліць затрыманых беларусаў.

за захист зелених зон Тернополя

Як зазначено у першому принципі Декларації конференції ООН з охорони навколишнього природного середовища (1972, Стокгольм), люди мають фундаментальне право на вільні, якісні та адекватні умови життя в навколишньому середовищі, якість якого дає змогу вести гідне та благополучне життя. Це право мають забезпечувати держави.
У статті 50 Конституції України зазначено: “Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

неділя, 26 березня 2017 р.

Тернопіль – місто для життя

Заява членів територіальної громади міста Тернополя щодо затвердження змін до 

Генерального плану Тернополя на пленарному засіданні сесії 24 березня 2017 року



Ми, нижчепідписані громадяни України, члени територіальної громади міста Тернополя, відстоюючи принципи верховенства закону  та демократії , а також невід’ємного права людей на безпечні умови проживання, керуючись Конституцією України та Статутом територіальної громади м. Тернополя висловлюємо свою рішучу незгоду з рішенням групи депутатів Тернопільської ради, відомих як організована група «вбивці Тернополя»

про філателістичну виставку "Права людини"


Шановні колеги та колежанки! Впродовж двох років ми з колегою Юрієм Ковальковим в рамках Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в Тернопільській області організовуємо філателістичну виставку «Права людини». Основою експонату - є серія поштових марок Організації Об’єднаних Націй (її поштових адміністрацій ООН у Нью-Йорку, Відні і Женеві). Кожна марка ілюструє окрему статтю Загальної декларації прав людини.

четвер, 23 березня 2017 р.

про акцію #За_чистий_Дністер

З часів совєтських суботників і поїздок студентів на "порятунок" сільського господарства до акцій, організованих владою, ставлюся або скептично, або вороже..  Оскільки не визначився з акцією #За_чистий_Дністер то лише проінформую. Сьогодні з сином Василем садили дерева в селі Дубівці. У колишньому садку - десяток сосен, вздовж луки - по десятку вишень та каштанів. На березі ставу - два десятки верби. Пообсервували узбережжя. Сміттєзвалищ не виявлено.

понеділок, 20 березня 2017 р.

пра Дзень Волі 2017

День Волі (бєлар. - Дзень Волі) щорічно відзначається в Бєларусі  25 березня. Вірю, що  це неофіційне свято в Бєларусі лише тимчасово і ми невдовзі станемо свідками, коли його відзначатимуть на державному рівні. Зрозуміло, що цей День широко відзначає бєларуська діаспора.  Свято присвячене прийняттю Третьої Статутної грамоти Ради БНР, котра проголосила  незалежність Бєларуської Народної Республіки 25 березня 1918 року.
Зазвичай в цей день проводяться масові  мітинги і хода. Винятком стали акції 1996 і 2002 років , коли заходи відбувалися 24 березня. 

неділя, 12 березня 2017 р.

про розірвану греблю в Будапешті

 На цій минулорічній знимці Будапешта не зорієнтуєшся, що 30 літ тому тут вирувало людське море. Угорці вийшли протестувати проти будівництва греблі через Дунай. В Україні виросло ціле покоління, котре не уявляє гігантоманію совітів. тим більше мало  знають про події у наших сусідів. Отож дуже коротко.. В середині 1970-х років було вирішено перегородити річку Дунай. Гребля планувалась між Угорщиною і тодішньою Чехословаччиною біля угорського містечка Надьмароша. Першим про небезпеку у статті "Гірше не буває" написав біолог Янош Ворго у 1981 році.

субота, 4 березня 2017 р.

про акції протесту у Кишиневі

14 березня 2017 року в Міжнародний день річок (Міжнародний день дій проти гребель) молдовські активісти виступлять на захист Дністра. Вони переконані , що рішення Уряду України побудувати каскад з шести ГЕС у верхів'ях Дністра неминуче призведе до незворотних наслідків. Вони кратикують слабкі спроби уряду Молдови домовитися з українською стороною . І тому всі небайдужі громадяни Молдови  вийдуть на мирний протест з наміром вплинути на уряди та парламенти країн та особисто президента України.

четвер, 2 березня 2017 р.

про Надала і плату за послуги

Надал , попри трагікомізм ситуації і абсолютно зрозумілу обструкцію своєї позиції, суди не програє. Навіть суперчесні суди. І у ЄСПЛ не програє. Він , як це би парадоксально не звучало, відстоює інтереси територіальної громади міста Тернополя. Здається, він нарешті прочитав Статут територіальної громади міста Тернополя і Європейську хартію місцевого самоврядування. І кілька позицій зі Статуту зумів (хтось не дурне порадив-Х.В.) виклав у рішення сесії. Документально - викладено  тупо і спірно. Для ЗМІ - тупо, спірно, психотропно і "неморально"(все це неюридичні категорії)...
П.С. Ст.53 Конституції України читав. Інші теж читав. Про Статут уяву маю.
Фото із Всемережжя
П.П.С. До речі, сам Сергій Віталійович не є членом територіальної громади міста Тернополя і зовсім даремно не слухає представників громади...

субота, 25 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Незалежність і права людини

По факту саме перші національно-демократичні "неформальні" спілки 80-х років заклали фундамент розвитку громадянського суспільства Бєларусі.
Це вплинуло на те, що "свідомого" елемента в сучасних демократичних партіях, профспілках, неурядових організаціях в Бєларусі більше, ніж в неструктурованому суспільстві.
"Було багато активності, пасіонарності, позитивної енергії, - каже літератор і правозахисник Алесь Бяляцький, - тому цей вплив безперечний і помітний. "Свідомі" розглядали свою участь в суспільному житті - як борг,

четвер, 23 лютого 2017 р.

про Башту і генплан Тернополя

Декілька разів спробував зрозуміти текст, написаний Олександр Башта  з приводу завтрашньої сесії Тернопільської міської ради.  На ній заплановано узаконити зміни до Генерального плану. Зміни, котрі  оправдають порушення процедур, приховають тіньові оборудки посадових осіб, зміни, котрі дозволять знищувати й надалі парки та сквери, котрі, до речі, не створювали ці посадові особи і котрі не залишаться у спадок нашим дітям, внукам і правнукам. Але у мене запитання до Олександра, як до депутата обласної ради.

про садіння дерев у лютому

Чи ростимуть дерева посаджені сьогодні у промерзлу землю? Не знаю. Такого досвіду  у мене особисто не було. І, скоріше всього, критики садіння дерев у лютому мають рацію. Ці дерева не приймуться у промерзлій землі. І мені направду шкода і ялинки, і верби, і горіха , котрі ми сьогодні посадили під час акції. Але, що казатимуть скептики, коли хоч одне деревце ростиме? Також хочу офіційно повідомити, що акція садіння дерев продовжиться весною. І ми чекаємо маститих дендрологів з лопатами і саджанцями.

середа, 22 лютого 2017 р.

Дар'я Ліс:Мова як жертва насильства

21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови, а наступного дня  - Міжнародний день підтримки жертв злочинів. І у випадку з бєларуською мовою це виглядає цілком логічно і навіть символічно. Це спрацьовує. 
Все просто. 21 лютого ми натхненно розповідаємо про нові книги і цікаві заходи, про японку, що читає вірші Бородуліна, про бразильця з тематичної дисертацією, про бєлоруськомовного водія автобуса ... А 22 лютого час згадати, що наша мова тривалий час була жертвою насильства і гноблення,

понеділок, 20 лютого 2017 р.

Агнєшка Ромашевська кавалером...

Сьогодні Агнєшка Ромашевська стала кавалеркою...На подання Інституту народної памяті за участь у незалежному студентському русі вона відзначена Президентом Польщі  Хрестом Волі та Солідарності. Цією унікальною відзнакою вшановуються діячі польської опозиції в 1956-1989 роках. Про важливу подію Агнєшка повідомила на своїй сторінці у FB.

неділя, 19 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Вплив на майбутнє

Націоналізм в Білорусі в останні 30 років мав переважно демократичний характер. В кінці 1980-х років в СРСР комуністична еліта втратила фундаментальність, що дозволило національним течіям вийти з підпілля. 
Свою діяльність активісти національних рухів спочатку мали спрямовували на культуру . 

субота, 18 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Привид Адольфа

Привид бродить Європою. Навіть не лише старою, вже недоброю Європою, а по всьому світу бродить привид Адольфа Гітлера. Бачення, незвичайні прояви і появи то тут, то там розбурхують і стрясають суспільство, не дають спокою поліції та іншим силовим структурам. Минулого тижня нечистий дістався аж до Гаваїв, де на тенісному матчі між жіночими дружинами США і Німеччини поплутав фонограми гімнів.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Зв'язок живих і померлих

У 80-ті роки великий вплив на формування бєларуської свідомості мала художня та історична література.
Серед цих творів особливо виділялися історичні дослідження Міколи Єрмаловіча.
У 1984 році книга Костянтина Тарасова «Памяць пра легенды» набула характеру сенсації - вперше в книзі, виданій в державному видавництві, говорилося про те, що у бєларусів і росіян історія не загальна, а різна, більш того, це історія воєн і протистоянь.

"Звір зпонад річки" Марека Солтисіка

24 березня читачі отримають можливість ознайомитися з текстами нової книги Марека Солтисіка "Звір знад річки". Про що книга? Автор повідомляє наступне: "Аура суспільного вибору перед кожною великою війною. Мерзенні злочини, модерністські квартири в Кракові та Варшаві, заплутані мотиви недобрих вчинків, обман під виглядом кіноіндустрії з використанням наївності амбітних мрійників..." Можна продовжувати перелік, але краще  прочитати самому ...

четвер, 16 лютого 2017 р.

Кастусь Бандарук:Трамп розчаровує Путіна

Росія має всі підстави бути розчарованою новою адміністрацією США. Фаворит Кремля, Дональд Трамп закликав Росію повернути Крим Україні, у відставку подав радник з питань національної безпеки Майкл Флінн, Конгрес хоче розслідувати інші контакти команди Трампа з Москвою, а вчора міністр оборони США Джеймс Метіс закликав не демонтувати НАТО, а навпаки - зміцнити альянс, збільшуючи витрати на оборону.

Про історію бєларуської поштової марки

У Гродненському видавництві ЮрСаПринт вийшла книга "“Беларуская паштовая марка: ад вытокаў да эміграцыі і Незалежнасці". Її автор - відомий бєлоруський краєзнавець і філателіст Лявон Карпович. Дослідження на підставі численних джерел показує історію виникнення і розвитку бєларуської поштової марки. У вступному слові йдеться: "Під обкладинкою цієї книжечки вперше зібрано разом майже все, що відомо про бєлоруські марки в період від першої марки за часів Бєларуської Народної Республіки до першої марки в Незалежній Республіці Бєларусь.

неділя, 12 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Про яйця і жертовних курей

Поки найкращі мислителі-реформатори, вчені і практики-політики ламають списи щодо господарських моделей і способів розвитку економіки, вихід з кризи винайшов глава сонячного Узбекистану. Новоспечений президент цієї азіатської країни придумав простий природний спосіб. Ні, сонце тут зовсім ні до чого, навіщо воно взагалі, якщо є такі земні світила!

Мікола Бянько:Епічна поразка бєларусофобів

Іноді трапляється і на нашій вулиці свято. Унітарне підприємство "Мінськтранс" і депутати Палати представників в унісон відмовили авторам петиції за появу російської мови на проїзних квитках. До цього часу мільйони співвітчизників і гостей столиці цілком собі давали раду з бєларуськомовними проїзними.

пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

Про Городницю

По дорозі в Городницю мали нагоду обсервувати чудові краєвиди по обидва боки Дністра. Шкода, що часу на знимкування не було. Бо зимове Устечко у сонячному переливі з мосту через Дністер можна споглядати годинами. Як і Городницю, величну красу якої ми так і не змогли детально оцінити, але сьогодні не про неповторність краси Дністровського каньйону, а про боротьбу за його збереження.

вівторок, 7 лютого 2017 р.

Віктор Сазонов:Довкола України

На сході України знову вбивають людей. Гармати, гради, техніка і жива сила, все приведено в дію. Постріли, вибухи, атаки, захист і, зрозуміло, жертви. І серед безпосередньо тих, хто воює з обох сторін, і не тільки серед них ... Хтось просто жив в тому місці, куди полетіли снаряди. І хотів жити далі. Не вдалося навіть просто жити. Хоч як, хоч де, але щоб жити ... Втім, убитим солдатам теж хотілося жити. Дуже хотілося ... 

понеділок, 6 лютого 2017 р.

Дар'я Ліс:Вільний Дністер і парочка ГЕС

Бєларуси збирають в інтернеті підписи проти будівництва АЕС. Українці протестують проти будівництва ГЕС на Дністрі - така ось паралель наших днів. На перший погляд, АЕС в Островці - це більш масштабний і ризикований проект, а ГЕС - більш "екологічний". 

неділя, 5 лютого 2017 р.

як стають українцем(українкою)?

Трохи більше як за місяць перед Майданом Гідності відбулася дискусія Майдан Reload  на тему «Як сприймають Україну і українців в Європі?». Не скажу нічого нового, коли повідомлю, що розвивати тематику не було часу. Сім тижнів тому на прохання однієї абсольвентки європейського університету я розповідав їй про власне відчуття українства.

пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

Астольф де Кюстін про Росію

Допис Ле Пен не читала де Кюстіна викликав певне зацікавлення творчістю французького письменника і мандрвіника. Що й не дивно. Книга Астольфа де Кюстіна "Росія в 1839 році" надзвичайно актуальна сьогодні , оскільки дає розуміння сучасним діям і російського керівництва і обивателів країни-агресора. Настійливо би радив її до прочитання різноманітним "експердам" і "миротворцям" . Отож для тих, хто має час і натхнення раджу двотомний переклад російською мовою. Українською мовою видано цікаве опрацювання О. Мерчанського "Астольф де Кюстін. Правда про Росію". Ну а для тих, у кого хронічні проблеми з часом - трохи цитат з цього твору.

середа, 1 лютого 2017 р.

Алесь Кіркевіч Бог совєтських перемог мертвий. Його церква порожня...

Нарешті вляглися пристрасті навколо знимки дівчини в мереживній чорній білизні на тлі обеліска на площі Перемоги. Зараз на ситуацію можна поглянути без емоцій.
Нагадаємо, що знимка сплила в обліковці прес-секретаря МВС з пропозицією в сторону читачів вибрати алгоритм дій щодо «злочинці»: «знайти і покарати» або «зрозуміти і пробачити» - така ось дилема. У коментарях в різних ЗМІ, куди опісля перекочувала знимка, було ще веселіше: «повія», «показує ... перед пам'ятником!», «Діди воювали ...» або «молодцем!», «За ЦЕ діди теж воювали!.».