суботу, 25 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Незалежність і права людини

По факту саме перші національно-демократичні "неформальні" спілки 80-х років заклали фундамент розвитку громадянського суспільства Бєларусі.
Це вплинуло на те, що "свідомого" елемента в сучасних демократичних партіях, профспілках, неурядових організаціях в Бєларусі більше, ніж в неструктурованому суспільстві.
"Було багато активності, пасіонарності, позитивної енергії, - каже літератор і правозахисник Алесь Бяляцький, - тому цей вплив безперечний і помітний. "Свідомі" розглядали свою участь в суспільному житті - як борг,

четвер, 23 лютого 2017 р.

про Башту і генплан Тернополя

Декілька разів спробував зрозуміти текст, написаний Олександр Башта  з приводу завтрашньої сесії Тернопільської міської ради.  На ній заплановано узаконити зміни до Генерального плану. Зміни, котрі  оправдають порушення процедур, приховають тіньові оборудки посадових осіб, зміни, котрі дозволять знищувати й надалі парки та сквери, котрі, до речі, не створювали ці посадові особи і котрі не залишаться у спадок нашим дітям, внукам і правнукам. Але у мене запитання до Олександра, як до депутата обласної ради.

про садіння дерев у лютому

Чи ростимуть дерева посаджені сьогодні у промерзлу землю? Не знаю. Такого досвіду  у мене особисто не було. І, скоріше всього, критики садіння дерев у лютому мають рацію. Ці дерева не приймуться у промерзлій землі. І мені направду шкода і ялинки, і верби, і горіха , котрі ми сьогодні посадили під час акції. Але, що казатимуть скептики, коли хоч одне деревце ростиме? Також хочу офіційно повідомити, що акція садіння дерев продовжиться весною. І ми чекаємо маститих дендрологів з лопатами і саджанцями.

середу, 22 лютого 2017 р.

Дар'я Ліс:Мова як жертва насильства

21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови, а наступного дня  - Міжнародний день підтримки жертв злочинів. І у випадку з бєларуською мовою це виглядає цілком логічно і навіть символічно. Це спрацьовує. 
Все просто. 21 лютого ми натхненно розповідаємо про нові книги і цікаві заходи, про японку, що читає вірші Бородуліна, про бразильця з тематичної дисертацією, про бєлоруськомовного водія автобуса ... А 22 лютого час згадати, що наша мова тривалий час була жертвою насильства і гноблення,

понеділок, 20 лютого 2017 р.

Агнєшка Ромашевська кавалером...

Сьогодні Агнєшка Ромашевська стала кавалеркою...На подання Інституту народної памяті за участь у незалежному студентському русі вона відзначена Президентом Польщі  Хрестом Волі та Солідарності. Цією унікальною відзнакою вшановуються діячі польської опозиції в 1956-1989 роках. Про важливу подію Агнєшка повідомила на своїй сторінці у FB.

неділю, 19 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Вплив на майбутнє

Націоналізм в Білорусі в останні 30 років мав переважно демократичний характер. В кінці 1980-х років в СРСР комуністична еліта втратила фундаментальність, що дозволило національним течіям вийти з підпілля. 
Свою діяльність активісти національних рухів спочатку мали спрямовували на культуру . 

суботу, 18 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Привид Адольфа

                                                                                                  
Привид бродить Європою. Навіть не лише старою, вже        недоброю Європою, а по всьому світу бродить привид Адольфа Гітлера. Бачення, незвичайні прояви і появи то тут, то там розбурхують і стрясають суспільство, не дають спокою поліції та іншим силовим структурам. Минулого тижня нечистий дістався аж до Гаваїв, де на тенісному матчі між жіночими дружинами США і Німеччини поплутав фонограми гімнів.

пʼятницю, 17 лютого 2017 р.

Паліна Сцепаненка:Зв'язок живих і померлих

У 80-ті роки великий вплив на формування бєларуської свідомості мала художня та історична література.
Серед цих творів особливо виділялися історичні дослідження Міколи Єрмаловіча.
У 1984 році книга Костянтина Тарасова «Памяць пра легенды» набула характеру сенсації - вперше в книзі, виданій в державному видавництві, говорилося про те, що у бєларусів і росіян історія не загальна, а різна, більш того, це історія воєн і протистоянь.

"Звір зпонад річки" Марека Солтисіка

24 березня читачі отримають можливість ознайомитися з текстами нової книги Марека Солтисіка "Звір знад річки". Про що книга? Автор повідомляє наступне: "Аура суспільного вибору перед кожною великою війною. Мерзенні злочини, модерністські квартири в Кракові та Варшаві, заплутані мотиви недобрих вчинків, обман під виглядом кіноіндустрії з використанням наївності амбітних мрійників..." Можна продовжувати перелік, але краще  прочитати самому ...

четвер, 16 лютого 2017 р.

Кастусь Бандарук:Трамп розчаровує Путіна

Росія має всі підстави бути розчарованою новою адміністрацією США. Фаворит Кремля, Дональд Трамп закликав Росію повернути Крим Україні, у відставку подав радник з питань національної безпеки Майкл Флінн, Конгрес хоче розслідувати інші контакти команди Трампа з Москвою, а вчора міністр оборони США Джеймс Метіс закликав не демонтувати НАТО, а навпаки - зміцнити альянс, збільшуючи витрати на оборону.

Про історію бєларуської поштової марки

У Гродненському видавництві ЮрСаПринт вийшла книга "“Беларуская паштовая марка: ад вытокаў да эміграцыі і Незалежнасці". Її автор - відомий бєлоруський краєзнавець і філателіст Лявон Карпович. Дослідження на підставі численних джерел показує історію виникнення і розвитку бєларуської поштової марки. У вступному слові йдеться: "Під обкладинкою цієї книжечки вперше зібрано разом майже все, що відомо про бєлоруські марки в період від першої марки за часів Бєларуської Народної Республіки до першої марки в Незалежній Республіці Бєларусь.

неділю, 12 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Про яйця і жертовних курей

Поки найкращі мислителі-реформатори, вчені і практики-політики ламають списи щодо господарських моделей і способів розвитку економіки, вихід з кризи винайшов глава сонячного Узбекистану. Новоспечений президент цієї азіатської країни придумав простий природний спосіб. Ні, сонце тут зовсім ні до чого, навіщо воно взагалі, якщо є такі земні світила!

Мікола Бянько:Епічна поразка бєларусофобів

Іноді трапляється і на нашій вулиці свято. Унітарне підприємство "Мінськтранс" і депутати Палати представників в унісон відмовили авторам петиції за появу російської мови на проїзних квитках. До цього часу мільйони співвітчизників і гостей столиці цілком собі давали раду з бєларуськомовними проїзними.

пʼятницю, 10 лютого 2017 р.

Про Городницю

По дорозі в Городницю мали нагоду обсервувати чудові краєвиди по обидва боки Дністра. Шкода, що часу на знимкування не було. Бо зимове Устечко у сонячному переливі з мосту через Дністер можна споглядати годинами. Як і Городницю, величну красу якої ми так і не змогли детально оцінити, але сьогодні не про неповторність краси Дністровського каньйону, а про боротьбу за його збереження.

вівторок, 7 лютого 2017 р.

Віктор Сазонов:Довкола України

На сході України знову вбивають людей. Гармати, гради, техніка і жива сила, все приведено в дію. Постріли, вибухи, атаки, захист і, зрозуміло, жертви. І серед безпосередньо тих, хто воює з обох сторін, і не тільки серед них ... Хтось просто жив в тому місці, куди полетіли снаряди. І хотів жити далі. Не вдалося навіть просто жити. Хоч як, хоч де, але щоб жити ... Втім, убитим солдатам теж хотілося жити. Дуже хотілося ... 

понеділок, 6 лютого 2017 р.

Дар'я Ліс:Вільний Дністер і парочка ГЕС

Бєларуси збирають в інтернеті підписи проти будівництва АЕС. Українці протестують проти будівництва ГЕС на Дністрі - така ось паралель наших днів. На перший погляд, АЕС в Островці - це більш масштабний і ризикований проект, а ГЕС - більш "екологічний". 

неділю, 5 лютого 2017 р.

як стають українцем(українкою)?

Трохи більше як за місяць перед Майданом Гідності відбулася дискусія Майдан Reload  на тему «Як сприймають Україну і українців в Європі?». Не скажу нічого нового, коли повідомлю, що розвивати тематику не було часу. Сім тижнів тому на прохання однієї абсольвентки європейського університету я розповідав їй про власне відчуття українства.

пʼятницю, 3 лютого 2017 р.

Астольф де Кюстін про Росію

Допис Ле Пен не читала де Кюстіна викликав певне зацікавлення творчістю французького письменника і мандрвіника. Що й не дивно. Книга Астольфа де Кюстіна "Росія в 1839 році" надзвичайно актуальна сьогодні , оскільки дає розуміння сучасним діям і російського керівництва і обивателів країни-агресора. Настійливо би радив її до прочитання різноманітним "експердам" і "миротворцям" . Отож для тих, хто має час і натхнення раджу двотомний переклад російською мовою. Українською мовою видано цікаве опрацювання О. Мерчанського "Астольф де Кюстін. Правда про Росію". Ну а для тих, у кого хронічні проблеми з часом - трохи цитат з цього твору.

середу, 1 лютого 2017 р.

Алесь Кіркевіч Бог совєтських перемог мертвий. Його церква порожня...

Нарешті вляглися пристрасті навколо знимки дівчини в мереживній чорній білизні на тлі обеліска на площі Перемоги. Зараз на ситуацію можна поглянути без емоцій.
Нагадаємо, що знимка сплила в обліковці прес-секретаря МВС з пропозицією в сторону читачів вибрати алгоритм дій щодо «злочинці»: «знайти і покарати» або «зрозуміти і пробачити» - така ось дилема. У коментарях в різних ЗМІ, куди опісля перекочувала знимка, було ще веселіше: «повія», «показує ... перед пам'ятником!», «Діди воювали ...» або «молодцем!», «За ЦЕ діди теж воювали!.».

Могильовське повстання 1661 року

Про цю подію годі було знайти інформацію в совєтських підручниках. Ніяка вона не вписувалась у тодішні історіографічні канони.
Та й у сучасній російській Вікіпедії про цю подію  є лише  побіжна згадка. Тому цей історичний факт тим більше заслуговуує уваги.
Отже 1 лютого 1661 в Могильові під час війни Московії з Річчю Посполитою 1654-67 рр. вибухло Могильовське повстання.

Мікола Бянько:Про мереживні труси в скорботному стилі

Шукають пожежники, шукає міліція ... Шукають фотографи в нашій столиці. Шукають давно і не можуть знайти, дівчину файну літ 20-ти. Йдеться зовсім не про панночку, яка врятувала дитину під час пожежі. А про красиву молоду мінчанку, яка зробила скандальну знимку в мереживних трусах на тлі 38-метрового обеліска, встановленого якраз посередині Площі Перемоги.