середа, 27 вересня 2017 р.

про ювілей Кременецького музею

Взяв участь у відзначенні 80-літнього ювілею Кременецького краєзнавчого музею. Чудова атмосфера, небайдужі учасники, підсумування пройденого етапу, плани на майбутнє. Це не може не тішити. Привітав учасників святкувань і поповнив колекцію фондів музею матеріалами про Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.

вівторок, 19 вересня 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч: Боротьба з нудьгою

Кожен бореться з нудьгою так, як уміє. На такий кшталт висловлювався герой популярного старого кінофільму принц Флорізель. Бєларуси, в своїй основі, втомившись нарікати на невдалу погоду впродовж року (та й недоречно стало нарікати в порівнянні з різними заокеанськими ураганами), дочекалися свого улюбленого часу. Улюблений час мешканця нашої землі - це різні дожинки і збір осіннього врожаю. Одні вже кинулися в борозну копати, а точніше вибирати картоплю, інші - в ліси, позаяк після щедрого дощу настала тепла пора і гриби полізли з моху і з-під хвої, як ті біженці і псевдобіженці в європейські країни.

Юлія Сівєц: Чому влада не вшановує Каліновського?

У Вільнюсі, ймовірно, знайшли останки національного героя Бєларусі Кастуся Каліновськаого. Але з боку офіційного Мінська - тиша. Де створення спеціальної урядової комісії? Або відправлені бєларуські фахівці на археологічні розкопки? Де угоди про перепоховання та вшанування бєларуського героя? Таке відчуття, що у нас таких Каліновських - тисячі. Наче й не було ніякого Каліновськаго і визвольного повстання в 1863 році. Ніби лідера інсургентів не вбили насильно. Нібито його тіло таємно не поховали і не засипали вапном. Нібито карателі не зробили на могилах повстанців поле для гри в крикет. 

Мікола Бянько:Мрія нормальної людини

У американців є своя мрія, яку можна сформулювати наступним чином: кожному - за його здібностями. Схоже на те, що у бєларусів теж з'явилася своя мрія. Точніше, в певній частині нашого суспільства, яка відносить себе до нормальних людей. Міністр внутрішніх справ Бєларусі Ігар Шуневіч на закритті мотосезону висловився таким чином: "Мотоцикл - це мрія будь-якої нормальної людини. Чоловіка, жінки, все одно кого. Тому, що це відома всім філософія.

понеділок, 18 вересня 2017 р.

Віктор Сазонов: Останній аргумент

Порох треба тримати сухим. З цієї давньою приказкою ніхто не стане сперечатися. Особливо тепер, в наш такий непростий з точки зору безпеки час. Світ воює. Світ здурів і воює. Щодня гинуть люди. Вже мільйони біженців, які втекли з тих земель, де йдуть бойові дії, блукають землею  і морем, шукаючи свого місця під сонцем.

неділя, 17 вересня 2017 р.

22 вересня 1939


17 вересня 1939 року - СРСР, відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа, вступив у Другу світову війну на боці нацистського Третього Рейху...

середа, 13 вересня 2017 р.

про Катинь з Казахстану

Вечір "Право на пам'ять" присвячений Станіславу Мікке був міжнародний і за духом і за формою. Через Всемережжя до учасників заходу звернулася казахська режисерка і сценаристка Альбіна Ахметова. Її слова сповнені гідності і болю не залишили байдужими учасників дійства. Дивіться запропоноване нижче видиво.

понеділок, 11 вересня 2017 р.

Нехай мертві довіряють живим


Цю статтю про наш вечір "Право на пам'ять" авторства
Світлани Філонової  опубліковано у журналі "Palestra" №12/2016. Можливо , його варто було перекласти українською, але я не переконаний. Набагато важливіше, щоб тексти Станіслава Мікке, та тексти про справу всього його життя - якомога частіше появлялися на шпальтах видань та у Всемережжі. Не менш важливими є зустрічі небайдужих людей, як це, власне відбулося у Кременці. Мертві мають довіряти живим...

субота, 9 вересня 2017 р.

про право на пам'ять

12 листопада 2016 року в Кременецькому краєзнавчому музеї відбувся вечір "Право на пам'ять" присвячений Станіславу Мікке. На черговому видиві - ще одна частина вечора. Своїми думками з учасниками діляться Божена Мікке, Світлана Філонова, Станіслав Борис і я також.

пʼятниця, 8 вересня 2017 р.

про книгу Станіслава Мікке

На вечорі "Право на пам'ять" присвячений Станіславу Мікке виступала ідеолог і натхненниця цього заходу Світлана Філонова. Вона була перекладачкою праць Станіслава Мікке і його довголітньою співробітницею. Коротке видиво зовсім не відображає багажу знань Світлани і про Катинську загладу, і про книгу "Спи, мужній", і про постать Станіслава Мікке. Отож, продовження буде...

Олег Ущенко: Хата, щоб засрати

пригадую, як у 88-ому на прохання товариша родича з Кракова ми з його племінником, який приїхав для того спеціально, подзвонили у двері однієї камениці на вул. Шевченка у Станіславові.
двері нам відчинила пані з усіма ознаками домогосподарок, як їх подає 95квартал на плюсах - неохайно защеплений халат, бігуді, цигарка, ніхті з облупленим лаком, заспане обличчя.
- чево?
- перепрошую ми з польщі. - промимрив я розгублено, повертаючи обличчя на товариша, - у цій хаті жили дід з бабцею цього пана. він хотів би просто зайти і подивитися, якщо можна?

про Станіслава Мікке

12 листопада 2016 року в Кременецькому краєзнавчому музеї відбувся вечір "Право на пам'ять" присвячений Станіславу Мікке. Учасники вечора перегляули документальну стрічку Рафала Геремека " Cпи, мужній", спілкувались з його вдовою - Боженою Мікке та перекладачкою праць Станіслава Мікке, довголітньою співробітницею Світланою Філоновою. Після завершення дискусії « Роль історичних досліджень у формуванні візій прав людини на прикладі Катинської трагедії» Божена Мікке підписала перший конверт з маркою, виготовленою спеціально для цього заходу. Він полетить з Кременця до Варшави на вулицю Станіслава Мікке. На запропонованому нижче видиві встпна частина вечора. Тексти читає Ольга Мора...