про Таджикистан і Нову Зеландію

Коли мені у травні зателефонувала Шабнам Худойдодова і розповіла дещо з біографії таджицької  журналістки Барно Бегматзоди я почав розмовляти з режисерами про майбутній фільм. Як і де ми його зніматимемо і на які кошти я погано собі уявляв, але історія мене зацікавила. Як і не уявляв собі, що фактично в мене "на очах" 30 червня цього року відбуватимуться події в Кишинівському аеропорту. Оскільки від ідеї фільму я ще не відмовився, то й поки не розповідатиму подробиць, а передаватиму інформацію дозовано і, звичайно ж, за погодженням з Барно.

Для початку кілька речень про біографію Барно Бегматзоди.

Шпигунська гра. Чи допомагають соцмережі знайти бійця?

“Я продовжую пошук свого синочка (прізвище, ім’я) 14.09.2002 р.н. Молю всіх про допомогу. Знаходився в м. Мар’їнка Донецької обл. Був поранений і залишений на окупованій території. Я благаю всіх небайжих про допомогу” (Текст під фото бійця на сторінці “Пошук людей” у мережі Фейсбук)

 

На тренінгах з інформаційної безпеки ми завжди показуємо скріншот цього повідомлення і запитуємо:

-        Що не так з цією публікацією?

Перипетії еміграції, або чи всі, хто поїхав з країни - зрадники?

 “Іноді мені здається, що всі, хто лишився, бездумно засуджують всіх, хто виїхав, просто за самий факт перетину кордону” (З листування в чаті Телеграм) 

Найбільшою помилкою нашого часу є думка, що сучасні військові конфлікти мають кордони й чітку лінію фронту. Це - далеко не так. Адже сучасна війна - гібридна, вона ведеться не тільки на землі. Полем бою стає економіка, політика і, звичайно, інформаційний простір.

Специфіка гібридної війни полягає в тому, що ракетним, бомбовим та артилерійським ударам як правило передують інформаційні. Такі удари спеціалісти називають ІПСО - інформаційно-психологічні спецоперації.

Ва Украіне выпусцілі адмысловыя канверт і марку, прысвечаныя Алесю Бяляцкаму

 

Ва Украіне выпусцілі адмысловы канверт, прысвечаны нобелеўскаму лаўрату прэміі міру Алесю Бяляцкаму. Адначасна выйшла і марка, прысвечаная Беларусі ў звязку з нобелеўскім уганараваннем праваабаронцы. Ініцыятарам такога выдання стаў Уладзімір Ханас, грамадскі дзеяч з Тэрнопалю. Ня так даўно ва Украіне прайшоў „Вандроўны фестываль” дакументальнага кіно аб правах чалавека Docudays UA. Яго галоўнай тэмай стала «Надзвычайнае становішча». Гэта зразумела і блізка ўсім нам. Надзвычайнае становішча – гэта выключная сітуацыя, калі асноўныя жыццёвыя патрэбы і правы чалавека знаходзяцца пад пастаяннай пагрозай.

Марка ў гонар Беларусі

Выйшла марка ў гонар Беларусі і капэрта ў гонар Бяляцкага
Ініцыяваў гэта ўкраінец, які ўсё жыццё і ўсе часы падтрымліваў беларусаў у барацьбе з дыктатурай
Можна выказаць словы ўдзячнасці асабіста аўтару і рэалізатару Volodymyr Khanas вялікі дзякуй
Слава Ўкраіне
Жыве Беларусь

Tanya Hatsura-Yavorska

Філателія проти росії в ООН

 

Два тижні тому завершився Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA в Україні. Його головною темою був  «Надзвичайний стан». Вона зрозуміла та близька всім нам. Надзвичайний стан — це виняткова ситуація, коли базові життєві потреби й права людини перебувають під постійною загрозою. Вчора – через пандемію, нині - через війну. Але, звісно ж, цією темою сюжети фільмів не вичерпуються.

Сьогоднішня публікація непретендує на вичерпність. Про закулісся фестивалю ми говоритимемо з регіональним координатором Мандрівного на Тернопільщині Володимиром Ханасом.

про Docudays UA та "жінок легкої поведінки"

 

Шановні колеги та колежанки!

За кілька днів стартуватиме черговий, вже 19-й, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, Низький уклін організаторам та тим, хто підтримує цю феноменальну інституцію і , поза всякими моїми сумнівами, інституційний рух. Отож:

Три нотатки виключно мої та з моєї пам"яті: