Дякую Господу , дякую долі за унікальну нагоду бути причетним до фільму "Шлях до світанку". Направду, є речі, котрі неможливо пояснити. Їх потрібно відчути. У титрах фільму зазначено, що я був консультантом. Це велика довіра . Це немала відповідальність. Але, коли після перегляду стрічки підходять люди, котрі могли би бути героями екрану і кажуть - я вірю вашій групі і готовий/а писати цей літопис далі... Коли твій практикант пише смс, що готовий продовжувати роботу. ..
Коли ти отримуєш світлини, книги, рукописи для поширення... Коли тобі... Ти починаєш розуміти, що в сучасному інформаційному світі - ти далеко не консультант. Ти - супровідник. А це вартує часу, нервів, грошей і.. це, направду визнання...
На світлині о. Тараса Коковського один з епізодів закулісся фільму
Немає коментарів:
Дописати коментар