Про дві проблеми української ідеї я в
же писав у своєму деннику. Сьогодні переконався, що існує ще одна. Здається теж непереборна. Це фантастичне вміння перегороджувати проходи аби поспілкуватись на теми погоди, політики (далі що кому придумається) з сусідкою, (сусідом), знайомою (просто перехожим). А ще стати стовпчиком у маршрутці біля виходу і вперто чекати, коли тебе шарпатимуть, будуть витирати об тебе сумки, валізи, а у дощову погоду й туфлі...