про скарби тартанового серця

У світі є багато речей, подій та явищ, котрі важко надаються описам. Навіть, коли перо в руках маститого літератора. А от відчувати їх набагато простіше. Бо їх не потрібно пояснювати. В першу чергу, як на мене, мова йде про вдячність і солідарність. У дитинстві я фанатів від "Острову скарбів" Роберта Льюїса Стівенсона. ( і до цього часу захоплююсь малюнками з мультфільму). Але справжнім відкриттям і певним культурним шоком стала для мене історія про те, що Стівенсон був національним героєм далекого Самоа.

про Василя Мармуса

 

Такі звістки б"ють, як обухом по голові. 

Чомусь вони прилітають близько півночі.

 Нема слів. Тільки біль. Лети у вирій, Сину.

 Там, серед українських Героїв Ти здобув своє місце.

Залишаються нам недоспівані тобою пісні і осиротілі героїчні батьки.

Незіграні ролі зіграє Софійка. І плакатиме дружина у розпачі.

Тисячі твоїх друзів наводитимуть твій приклад жертовности і любові до України.

І фільм буде про Тебе, але не з тобою.

Ми, всі, хто тебе знав і любив,  будемо вчитися жити без Тебе.

С.У! Героям слава! 

П.С. З останньої нашої розмови. Твій бадьорий голос звучав десь так. :"Васильовичу, як Ви там?. У мене були найкращі в світі волонтери. Понавозили більше аніж всього. Війна скоро завершиться. Так що готуйте сценарій. Хочу зніматись у фільмі. І там має бути багато пісень"...