У понеділок, якраз перед поїздкою в Дубно відвідав дядька у лікарні. Трохи погомоніли. І тут він попросив допомогти йому поголитися, бо незручно почуває себе неголеним. Я пожартував, що він, помолоділий, почне заглядати за молодицями, а , оскільки, він у палаті один, то мені перед тіткою прийдеться віддуватися. Поголив дядька і пообіцяв у неділю поголити знову. Не судилося. Сьогодні його не стало. Дядько з 14 літ був ковалем, майстром на всі руки. Шанував та поважав науку і тих, хто наукою займається. Останні 10 років був старщим братом у білецькій церкві. Любив свою родину, мою маму - свою молодшу сестру і приязнився з моїм батьком.
