Садимо ліси Перемоги

А ми продовжуємо садити ліси своїми руками.
Вчора волонтери ГО "Козацько-десантний рій" та ГО "Тернопільська кінокомісія" висадили на Подільсько-Волинській Січі 100 саджанців дубів та 30 лип, котрі надав Суразький розсадник Кременецького лісгоспу.

Світлини Володимира Мосейка

Тернопіль сьогодні: Садимо ліси Перемоги: 

У Тарнопалі адна чарга – людзей ў тэрытарыяльную абарону

 

З Госцем Рацыі – Уладзімірам Ханасам – старшынём тарнопальскай кінематаграфіі і перакладчыкам абмяркоўваем апошнія падзеі, звязаныя з агрэсіяй Расеі супраць Украіны.

РР: Тарнопаль знаходзіцца далёка ад мяжы з Расеяй. Што ў вас зараз адбываецца? 

Уладзімір Ханас: У Тарнопалі адзіная чарга – гэта людзі, якія запісваюцца ў тэрытарыяльную абарону. Працуем у стане ваеннага становішча, хоць і знаходзімся далёка, але нашыя дзеці ваююць, а мы дапамагаем. 

про Вікіпедію

 так вже сталося. Щойно перетнув позначку 5263 редагувань в українській  Вікіпедії. Тим самим , виявилося, втрапив у поважний гурт 500 користувачів, кількість редагувань яких не менша 100. 

На світлині Українська Вікіпедія
 Шоколад і Вікіпедія мають спільні риси: і те й інше — пожива для мозку і радість для душі 
Автор фото: Anntinomy, суспільне надбання
https://commons.wikimedia.org/?curid=55496316

про 17 Docudays UA онлайн

про тихі думки, Малевича і Канта

Приблизно два місяці тому я пробував пояснити своїй добрій коліжанці, що Володимир Луцький зняв феноменальну стрічку про Малевича. Але комерційного успіху вона мати не буде. Бо вікіпездизований глядач мало орієнтується у мистецтві взагалі і супрематизмі зокрема. Відтак, максимум, на що може орієнтуватися, це на те, що квадрат - це не кант. Де кант, це не помилка у написанні прізвища філософа Канта, а діалектне визначення рогу в приміщенні. Себто - кант - це трикутник...

Такі ось тихі думки після перегляду стрічки "Мої думки тихі"...

супровідник

Ніяк не можу якомога точніше сформулювати значення цього слова у кінематографі взагалі і діяльності кінокомісій зокрема. А про "вікіпездизацію населення" мусимо говорити постійно.

Тернополяни про творчість Соми Моргенштерна

Тепла і дружня атмосфера панувала у Бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» під час презентація творчости досі забутого і незнаного українською спільнотою письменника зі світовим іменем Соми Моргенштерна. Учасники обговорили його автобіографію «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині», переглянули відеоряд попередніх представницьких подій: відкриття погруддя Сомі Моргенштерну у Буданові за участю його внука Йоша Моргенштерна, спецпогашення поштового конверта, присвяченого пам’яті відомого краянина, презентація книги у тернопільській книгарні «Є», відвідання Йошем Моргенштерном Тернополя. Відеозвіт з події авторства Богдана Голича. Організатор події "Тернопільська кінокомісія"

Вітаємо Таню Лаврушко

Як стверджує Леонід Бицюра "Зйомки кіно в регіонах - це ще й можливості". Ви не уявляєте, як приємно зустрічати знайомих та однодумців на знімальних майданчиках. І як добре мати таку можливість. Позавчора добираємося з групою Ternopil Film Commission до знімального майданчика. Джура Королевич у Тараканівському форту і одразу ж бачимо Вячеслава Хім"яка і Сашка Алексеєва. Про них чекайте окремий сюжет. Але, окрім всього, ми мали відповідальну місію - привітати від усієї команди кінокомісії Таню Лаврушко  з днем народження,

про зйомки "Джури Королевича"

Спецпогашення у Буданові

До церемонії відкриття пам'ятника уродженцю Буданова,  письменнику та журналісту Сомі Моргенштерну (1890-1976) на замовлення Тернопільської кінокомісії (голова Леонід Бицюра) підготовили конверт та марку, спецпогашення яких відбулося після відкриття пам"ятника.

Чергове повернення в Місто

 На запрошення Тернопільської кінокомісії наше Місто відвідали внук письменника Соми Моргенштерна - Йош та ініціатори й керівники проекту "Буковинсько-галицький літературний маршрут" професор Петро Рихло (Чернівці- Аугсбург) і берлінська художниця Гельга фон Льовеніх. Гостям товаришили Наталія Орищак Юрій КовальковVolodymyr Khanas Богдан Гінка Маряна Марець Bogdan Hollych

Поль Манондіз в Тернополі виконує Гімн України.

Французській співак з Україною в серці Поль Манондіз Paul Manandise 9 квітня у Тернопільській філармонії представив тернополянам свій концерт "На біс" . У подяку за підтримку українського війська я передав Полю військову куртку. Поль відреагував моментально - заспівав Гімн України, котрий підхопив весь заповнений зал... Видиво: Богдана Голича

Прем'єра стрічки "Прапори" 21.12.2018

Прем'єрний показ документального фільму «Прапори», створеного Першою медійною групою на замовлення і за підтримки Тернопільської кінокомісії відбудеться 21 грудня 2018 року о 15-30 в Українському Народному Домі "Перемога"
Стрічка розповідає історію підпільної «Росохоцької групи». Ідея фільму Volodymyr Khanas та Ярослав Чорнозуб.

і ще раз про Стефанію Шабатуру

Стефа́нія Миха́йлівна Шабату́ра (5 листопада 1938, Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область — 17 грудня 2014, Львів) — українська митець-килимар, багаторічний політв'язень радянських часів, член Української Гельсінської групи. Вашій увазі розповідь Соломії Дяків про нашу землячку. Спогади Володимира Мармуса можена переглянути тут 

про "Прапори" і "Росохацьку групу"

17 жовтня тернополяни побачили документальний фільм «Прапори», створений Першою медійною групою на замовлення і за підтримки Тернопільської кінокомісії. Автори ідеї – Володимир Ханас та Ярослав Чорнозуб.

У стрічці йдеться про групу юнаків з Чорткова, які увійшли в історію як підпільна «Росохацька група». Щира подяка всім, хто прийшов на показ, хто допомагав творити фільм. Не забарилися і перші відгуки на стрічку. Посилання на них я тут буду збирати.

про Стефанію Шабатуру

Під час зйомок документальної стрічки "Прапори" Першою медійною групою відзнято чимало епізодів, котрі , в силу різних обставин, не увійдуть до кінцевого варіанту. Водночас такі матеріали - унікальний історичний спадок. На відео Володимир Мармус продовжує нашу розмову про Стефанію Шабатуру.

про борщ

Скоро буде півстоліття, коли я прочитав химерний роман Олександра Ільченка "Козацькому роду нема переводу або ж Козак Мамай і Чужа Молодиця". І от майже півстоліття я мрію зварити справдешній козацький борщ за рецептом роману. Можливо, цей процес "від мрії до варіння" продовжувався би ще кілька десятків років, але останні події заставляють мене пришвидшитися. Бо тут і Євгенія Чуприна з ідеєю Інституту Борщу , і шедевральне "борщу  мені, борщу!" від Лесі Романчук-Коковської  і текст (повість!) Люби Бурак, котрий  я не можу окремо не поділитися (Бурак про борщ пише!). Наразі - шукаю однодумців, бо самому варити химерний борщ лячнувато... А тим часом читайте Любу Бурак і.. смачного!

про відкриття "ПОРТ'89"

У стінах недобудованої Тернопільської обласної бібліотеки на площі Героїв Євромайдану – мистецька локація. Саме так побачили її подальше життя учасники мистецького кластеру.

про книги з Тернополя у Сіверськодонецьку

Під час Сєвєродонецької книжковвої толоки (директор Ігор Гармаш) відбулося 57 мистецьких проекти. Одним з них стала передача українських книг з Тернополя  для потреб культурних закладів та громадських активістів Сіверськодонецька. Опікуватиметься ними директорка міського центру культури, натхненниця мистецького життя Сіверськодонецька Олена Гринько та керівник ГО Пружина Аріф Багіров.

Анна Грабовська про роботу зі Станіславом Мікке

Продовжуємо знайомити з деяким секретами документального фільму про Станіслава Мікке. Пані Анна Грабовська впродовж 17 років була незмінною співпрацівницею головного редактора "Палестри". Вона радо відгукнулася на прохання Першої Медійної групи і розповіла про працю Станіслава Мікке в редакції правничого часопису. Деталі згодом.