Показ дописів із міткою філософ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою філософ. Показати всі дописи

субота, 13 лютого 2016 р.

Корупція як міф або про шорти в церкві

Ще трохи і кількість антикорупціонерів в Україні сягатиме щонайменше половини всього населення. За туманом нічого не видно...  У 2009 році в Аналітичному звіті за результатами діяльності коаліції громадських організацій з моніторингу використання державних субвенцій на місцевому рівні" я з Ігорем Марковим та Богданом Малиняком вказували на хаос з використанням коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Саме цей хаос від тодішнього Камбіну на чолі з ЮВТ та централізована зверху-вниз система бюджетних відносин лежали в основі формування "вузьких місць", котрі породжують корупцією...  Тому недавнє долучення ж до "антикорупційного руху" Юлії Володимирівни, котра якраз і очолювала Кабмін, мені нагадує заклики повії-далекобійниці до студенток не ходити в церкву в шортах.

неділя, 24 червня 2012 р.

Ханас Онуфрій .100 років

Сьогодні моєму дідусеві Ханасу Онуфрію Васильовичу виповнилось би 100 років. Уродженець Автро-Угорської імперії прожив складне життя, але завжди залишався опитимістом, любителем життя ітаким собі місцевим філософом. "Вір - не вір, але віри не публіч", "Мієш ліпше - зроби ліпше, а не кажи як має бути", " Скупий два рази тритить, навіть колу чужу хляє", "Шо си здибеш - будеш - мав"....Він знав безліч приповідок, віватів, цікавих історій, вмів грати на скрипці та губній гармошці, шив одяг, стриг бажаючих та складав печі для випікання, любив танці та пісні гостре слово.  З бабусею прожили 66 років, але коли вона померла почав загасати на очах...Вічна йому пам*ять.
Володимир Ханас

середа, 2 листопада 2011 р.

Презентація книги І.Демчишина "Вертикальне коло"

Щойно повернувся з презентації книги Івана Демчишина "Вертикальне коло" . Мені раптово надали слово, отож не підготувався до відеозапису.В книзі спогадів спробую дещо відтворити з наших суперечок, дискусій, та і просто спілкувань. Переглянувши виступ Віктора Уніята згадав, що багато зі сказаного чув у присутності самого Івана - з мімікою, уточненнями. Таке не забувається. Як цукерки з яблуками і абсолютно щира повага до моєї позиції, аргументів, та  взагалі думок.