Астольф де Кюстін про Росію

Допис Ле Пен не читала де Кюстіна викликав певне зацікавлення творчістю французького письменника і мандрвіника. Що й не дивно. Книга Астольфа де Кюстіна "Росія в 1839 році" надзвичайно актуальна сьогодні , оскільки дає розуміння сучасним діям і російського керівництва і обивателів країни-агресора. Настійливо би радив її до прочитання різноманітним "експердам" і "миротворцям" . Отож для тих, хто має час і натхнення раджу двотомний переклад російською мовою. Українською мовою видано цікаве опрацювання О. Мерчанського "Астольф де Кюстін. Правда про Росію". Ну а для тих, у кого хронічні проблеми з часом - трохи цитат з цього твору.

Заборона "Бутирки" як ознака національної згоди в Бєларусі

Перемога, друзі! У Палаці Республіки не відбудеться презентація альбому "Свіданка" від легенди російського блатняка групи "Бутирка". Заслуга в цьому - одного небайдужого мінчанина і бєларуської бюрократичної машини. Мінчанин Зміцер Салошкін написав скаргу в кілька державних органів, в тому числі Міністерство внутрішніх справ. А бюрократія відреагувала в своєму звичному стилі. 

У заяві йшлося про те, що в репертуарі "Бутирки" є тексти, котрі ображають співробітників міліції. Ну, а співробітників міліції у нас принижувати не можна.

Мікола Бянько:Аналітика від вар'ятів

Пес гавкає, караван іде. Прихильники радикальної течії «русскаво міра» ніяк не заспокояться. Зліпивши з українців образ колективного Бандери, намагаються те саме зробити і з бєларусами. Причому їх лякають навіть не націоналісти. Вони всіляко борються з бєларуським традиційним орнаментом, свободою на міських вулицях і навіть спортивною формою футболістів національної збірної з футболу. 

Один російський шовіністичний ресурс за останній тиждень видав кілька текстів, в яких автори розмірковують про націоналістичний тренд в Бєларусі.

Уладзімір Хільмановіч: Солодкий дим

Історія - дивна річ. Скільки вже вона повторювалася, а ось же знову все йде звичним трибом по колу. Справді у кола нема кінця й не буде.  Одна знайома якось дивувалася - вона щиро й наївно була переконана, що жахи і катастрофи Другої світової війни не можуть повторитися в найближчому, доступному осягу майбутньому,

LifeNews завтра обстріляє Кремль

Залишається загадкою, що курять та їдять представники т.зв. "російських ЗМІ", котрі залюбки представляються пресою чи журналістами. Зрозуміло з Пореченковим. Тупий він кіношник. Але ж ті, хто працюють навіть в найганебніших рашистських ЗМІ могли би хоч періодично думати. Та вірус путінізму невиліковний. Черговим прикладом став твіт "першого  новинного" каналу LIFENEWS,  в якому стверджують, що "нацгвардейцы вновь обстреливают аэропорт Донецка".

Про рашизм

Рашизм (англ. транскрипція від  Russia. Як приклад  Наша Russia (Наша Росія) — різновид сучасного політичного режиму, путінсько-імперська,  радикальна авторитарна ідеологія, характерними ознаками якої є гіпертрофований  культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, фашизм, тероризм, ідея постійної війни, домінування РПЦ і панування «руського міра». Термін виник внаслідок інформаційної війни Росії проти України в 2013 році. У 2014 проявився у захопленні АР Крим, та численних провокаціях на Півдні та Сході України.