Показ дописів із міткою горіх. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою горіх. Показати всі дописи

пʼятниця, 31 січня 2020 р.

Народна творчість про горіх

Волоський горіх – це чудове дерево: висотою майже 30 метрів, з могутнім стовбуром і розлогою кроною. Листя горіха великі і досить щільні. Квітки ж волоського горіха дрібні і досить непоказні. В давнину багато хто вважав, що волоський горіх взагалі не цвіте. На цей рахунок в Азії ходила така приказка: “Помре той, хто побачить квітку горіха”. Дерево чудово тим, що людина використовує майже всі його частини – деревина його дуже красива і цінна, вона йде на виготовлення дорогих меблів, горіхи дуже смачні і корисні, а листя використовують для приготування цілющих зіль і ліків – народна медицина досі використовує відвари з листя волоського горіха для лікування багатьох захворювань.

субота, 20 квітня 2019 р.

про черговий горіховий гай

Продовжуємо садити ліси. Сьогодні наш виїзд у Волочиський район ( біля села Зеленого) 
випадково співпав з Днем довкілля. Це свято нам ніяк не зашкодило продовжити займатися улюбленою тепер для багатьох справою. Загальна світлина "лісівників " свідчить про настрій учасників посадки горіхового гаю. Тож  "многая літа " всім небайдужим. Ви всі- неперевершені! Окрема дяка Мирослав Загорський за організацію поїздки та три сотні сіянців , котрі сформували черговий горіховий гай на площі 12 гектарів 

неділя, 25 листопада 2018 р.

про першу поїздку "лісівників"

Ініціатива Ліс своїми руками швидко перейшла від слова до діла. У суботу люди зібрались і поїхали. Копали ямки під горіхи. Уже по весні будемо саджати саджанці. Не виключено, що можливі поїздки зимою. Щоб потім не заздрити - долучайтеся до групи за посиланням https://www.facebook.com/groups/handmadeforest/ і отримайте всю необхідну інформацію. А найкраще про атмосферу поїздки розкажуть Вам світлини. Хто не був - може лише пошкодувати.

неділя, 1 липня 2018 р.

Дубівецький горіх для Марини

На Тернопільщину з робочим візитом приїхала дружина президента України Марина Порошенко, яка разом із маленькими учасниками програми «Телевітамінки» пізнавала підземний світ геологічної пам'ятки природи загальнодержавного значення – печери Кришталевої, що розташована в селі Кривче.
Біля входу до гіпсового дива природи працівники відділу культури, туризму й релігії Борщівської райдержадміністрації, учасники програми «Телевітамінки» Радим Макогін та Аня Білорус спільно з авторкою програми Оленою Мудрою підготували для дружини очільника держави етнографічну експозицію.

середа, 15 листопада 2017 р.

про тягу до життя

Минулої осені та весною разом з сином Василем Vasyl Khanas на узбіччі дороги Дубівці-Стегниківці посадили більше як півтори сотні дерев та кущів - вишні, яблуні, бузок, клени. І око б милували за якийсь час і трохи вихлопні гази би вбирали, і , головне, загороджувальна лісосмуга, захищала би дорогу взимку від переметання снігом.. Але невідомий нам ревнитель правил дорожнього руху (чи просто зла людина) всі саджанці покосив у червні. Дерев було шкода..я про це вже писав..Але сьогодні я вирішив знову посадити кілька десятків дерев.

неділя, 2 липня 2017 р.

про дубівецьку горіхову настоянку

Таке ось. Залишився тиждень для виготовлення горіхової настоянки. Принаймні на широті Дубівців. Для її приготування потрібні горіхи молочної стиглості, що легко визначається зрізом. Горіх ріжеться легко , середина світла і м'яка. Ще однією складовою є те, на чому горіх має настоятись. Оптимальною рідиною для заливання четвертинок горіхів є самогон. Далі йде харчовий спирт і аж потім горілка. Себто з горіхів з одного дерева - ви можете отримати три різних настоянки. Щодо пропорцій - то берете літрову банку і закладаєте її четвертинками доверху. Заливаєте наявною спиртовою рідиною. З досвіду скажу, що півлітри вистачає.

неділя, 10 квітня 2016 р.

про горіхи

Пишу кілька рядочків у першу чергу  для тих колег і колежанок, котрі цікавляться моїми "таємничими" вправами на городі. Напочатку трохи історії. Так сталось, що першим деревом на новому обійсті, котре збудували батьки (1975р) - був горіх. Довгі роки він рясно плодоносив, але з часом почав загрожувати будинку і його довелось спиляти. Але в інших куточках обійстя виросли його дітки, тож на різдвяну кутю горіхів ніколи не купляли. Та й барвникк на руках завжди натуральний... Минулоріч брат Віктор запропонував посадити горіховий сад. І його основою мали стати адаптовані часом плоди того найпершого горіха.  Тим більш, що висадка будь-яких дерев допомагає вирішувати екологічні проблеми...Отож ми висіяли першу сотню плодів . Перший старт був цікавим .