середа, 9 квітня 2014 р.

Про рашизм

Рашизм (англ. транскрипція від  Russia. Як приклад  Наша Russia (Наша Росія) — різновид сучасного політичного режиму, путінсько-імперська,  радикальна авторитарна ідеологія, характерними ознаками якої є гіпертрофований  культ особимілітаризмтоталітаризм, тероризм, ідея постійної війни й панування «руського міра». Термін виник внаслідок інформаційної війни Росії проти України в 2013 році. У 2014 проявився у захопленні АР Крим, та численних провокаціях на Півдні та Сході України. 


Рашизм зазвичай  описується як "ультра праві", хоча, на переконання багатьох експертів це сучасна гримуча суміш фашизму та чорносотенства. У побуті симтоми «рашизму» отримали термін «колоради», за носіння власовської стрічки прихильниками «рашизму». 

7 коментарів:

  1. рашизм є сучасна форма чорносотенства, названа так на честь одного з лідерів КПРФ Валерія Рашкіна http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8%D0%BD,_%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

    ВідповістиВидалити
  2. умєньшітельно-ласкатєльная форма рашизма
    - рашкізм

    ВідповістиВидалити
  3. Похідне - "парашизм" - агресивне просування "рашизму" в соціальних мережах шляхом лінгводефекації (в народі - "висер")

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую...Врахуємо при підготовці вікіпедійного тексту

      Видалити
  4. Редакція В.Пушкаря : " Рашизм зазвичай описується як "ультра праві", хоча, на переконання багатьох експертів це сучасна гримуча суміш фашизму та чорносотенства - назвати цю ідеологію ультраправою теж можна, але суттєвіше, що вона тоталітарна."

    ВідповістиВидалити
  5. Раши́зм або руси́зм — неофіційна назва ідеології й соціальної практики владного режиму Російської Федерації початку 21-го століття, що базується на ідеї зверхності «російських співвітчизників», їхньої «особливої цивілізаційної місії», антидемократизмі й неоколоніалізмі радянсько-імперського типу, використанні православ'я як моральної доктрини, та на геоекономічних інструментах, у першу чергу, енергоносіях.

    Рашизм являє собою квазі-ідеологію, яка є суперечливою сумішшю імперства, великодержавного шовінізму, релігійного традиціоналізму, що ґрунтується переважно на ностальгії за радянським минулим. Ідеологія протиставляє себе західним, ліберально-демократичним цінностям та інститутам, зокрема, вільним виборам та іншим громадянським правам та свободам. Рашизм є обґрунтуванням агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, що спрямована на окупацію та анексію територій сусідніх держав, що часто позначається терміном «збирання земель руських».

    На думку професора О.Костенка[1], рашизм є ідеологією, що «базується на ілюзіях і обґрунтовує припустимість будь-якого свавілля заради хибно трактованих інтересів російського суспільства. У зовнішній політиці рашизм виявляється, зокрема, у порушені принципів міжнародного права, нав'язуванні світові своєї версії історичної правди виключно на користь Росії, у зловживанні правом вето в Раді Безпеки ООН тощо. У внутрішній політиці проявом рашизму є порушення прав людини на свободу думки, переслідування учасників „руху незгодних“, використання ЗМІ для дезінформації свого народу тощо». О.Костенко також вважає рашизм проявом соціопатії.

    Термін отримав значне поширення в неофіційних колах в 2008 році — під час агресії Росії стосовно Грузії[2]. Повторна хвиля поширення цього терміну припала на період анексії АР Крим Російською Федерацією.

    Вперше введений Герценом в романі «Минуле і думи»[ru] (1868) для позначення екстремістського напрямку в русофільстві. Своїм відродженням термін завдячує президенту Чеченської Республіки Ічкерія Джохарові Дудаєву, який основну рису русизму вбачав в територіальній експансії Росії на Кавказі, ця лінія сприйняття була продовжена Шамілем Басаєвим та Асланом Масхадовим, наприклад:

    « Ваша великорусская мечта — сидя по горло в дерьме, затащить туда всех остальных. Это и есть Русизм. »
    Борис Грушин бачив в основі русизму феодальне холопство і рабство, його опоненти називали таку позицію русофобською. Проте представники російського націоналізму перетворили цей термін (як поєднання «російського імперіалізму» з «побутовим націоналізмом») в основу своєї ідеології. Так, націоналіст Олександр Іванов-Сухаревский проголошував проект побудови Святої Русі — наддержави (станової імперії) на чолі з народом слов'яно-русів, об'єднаних кров'ю, мовою та історією. При цьому обігрується співзвучність слів русизм і расизм.

    ВідповістиВидалити