Знамениті "листи до до друга" більше не отримає ніхто і від того невимовно сумно та гірко.Його серце перестало битися у суботу, але тепло його Великого і Щирого Серця ще довго обігріватиме і наше місто взагалі і його родину, і його друзів та учнів.
Нехай земля буде йому пухом!
5 років тому на Трьох святих було похмуро, зимно і сумно. саме тієї суботи Володимир Леонович пішов за Межу. вірю, що у тому світлому місці, де перебуває його душа, є чарунка, наповнена його любов*ю до Тернополя і всіх його мешканців, а особливо - диваків. що поряд з Леоновичем його найдорожчі рідні, друзі дитинства, про яких читачі дізналися з публікацій Сушкевича у "Вільному" і не тільки. що там погода завжди найкраща - хоч чи дощ, чи сонце, чи вітер, адже Володимир Леонович приймав життя і світ такими, як вони є, а не такими, якими мали би бути.
ВідповістиВидалитина жаль, не можу назвати Сушкевича своїм вчителем. але уроки його життєвої мудрості пам*ятаю і постараюся передати дітям.
світла й любові його завжди відкритій і щирій, вічно дитячій його душі
Віра Касіян