"Дякую, Дорогі друзі,
дякую що ви сьогодні прийшли щоб помянути Георгія. Вже 12 років його нема серед
нас, але його дух палає ,як ці свічки у ваших руках. І поки ми збегігатимемо
пам'ять і не забуватимемо про тих сильних духом украінців, які намагались нести
правду суспільству через віки доти ми залишатимемось нацією. Сьогодні це ви,
жменька не байдужих. І за це вам мій уклін.
На жаль , Украіна , за яку Георгій віддав своє життя продовжує жити без надії. Від часу його смерті 12 років тому, краіна пішла по третьому колу спіралі яка веде у нікуди. Ті ж обличчя у політиці, така ж безвихідь у суспільстві і така ж зневіра і не віра людей у свої сили. Одиниці сміливців губляться у массі слабких, розчавлених та пристосуванців. І поки кількість тих, хто готовий не миритись не збільшиться а масса розумних але слабких не набереться сили , марно сподіватись на якісь зміни.
Україні сьогодні потрібно більше таких як Георгій і таких як ви, що тут зібрались бо кожен, сьогодні , перш за все для власного добра мусить почати приймати рішення не з позиції страху, а з позиції відваги. Саме тому кожен мусить зробити навіть , якщо маленький, але крок змінюючи своє життя і життя навколо себе. Треба перестати пиняти на владу, яка погана, треба запитати себе, а що зробили ми щоб вона стала кращою, відповідальністю і чеснішою. Чи оглянулись ми навколо серед своіх друзів, знайомих, колег і побачили лідера, якого можна підтримати. Чи , ми готові знову іти до виборчих дільниць і голосували за інерцією , в черговий раз зраджуючи собі, усвідомлюючи , що ті за кого ми голосуємо будуть такими ж як ті, що сьогодні нами керують.
Тому сьогодні окрім подяки я хочу побажати вам і нам усім сили і відваги поступати завжди по совісті, так я зробили ви сьогодні, прийшовши сюди.
На жаль , Украіна , за яку Георгій віддав своє життя продовжує жити без надії. Від часу його смерті 12 років тому, краіна пішла по третьому колу спіралі яка веде у нікуди. Ті ж обличчя у політиці, така ж безвихідь у суспільстві і така ж зневіра і не віра людей у свої сили. Одиниці сміливців губляться у массі слабких, розчавлених та пристосуванців. І поки кількість тих, хто готовий не миритись не збільшиться а масса розумних але слабких не набереться сили , марно сподіватись на якісь зміни.
Україні сьогодні потрібно більше таких як Георгій і таких як ви, що тут зібрались бо кожен, сьогодні , перш за все для власного добра мусить почати приймати рішення не з позиції страху, а з позиції відваги. Саме тому кожен мусить зробити навіть , якщо маленький, але крок змінюючи своє життя і життя навколо себе. Треба перестати пиняти на владу, яка погана, треба запитати себе, а що зробили ми щоб вона стала кращою, відповідальністю і чеснішою. Чи оглянулись ми навколо серед своіх друзів, знайомих, колег і побачили лідера, якого можна підтримати. Чи , ми готові знову іти до виборчих дільниць і голосували за інерцією , в черговий раз зраджуючи собі, усвідомлюючи , що ті за кого ми голосуємо будуть такими ж як ті, що сьогодні нами керують.
Тому сьогодні окрім подяки я хочу побажати вам і нам усім сили і відваги поступати завжди по совісті, так я зробили ви сьогодні, прийшовши сюди.
Myroslava Gongadze
ВідповістиВидалити15 років тому сьогодні була субота. Я прокинулась рано, треба було збиратись на конференцію в Пущі. День був гарний, вирішила взяти з собою дітей. Він ще спав, поки я збирала дітей. Перед виходом я його розбудила, щоб попрощатись. Він прокинувся і сказав, що ми не підемо поки він не проведе з дітьми урок англійської і грузинської. Діти нили, бо налаштувалися іти. Але він настояв. Ми вийшли лише через годину і домовившись, що повернемось десь біля 10. Коли ми повернутись , двері в квартиру були зачинені, він ніколи не повернувся додому...... Є дні , які пам'ятаєш по хвилинах, сьогодні, 15 річної давнини, саме такий день. Серце розривається.
Мудра і сильна жінка
ВідповістиВидалити