28.05.13, 18:00, в Незалежному культурному центрі INDIE:
Харків, вул. Чернишевська, 4/6, (другий будинок від площі Поезії, зайти у двір
і праворуч) відбудеться Відкрита дискусія Майдан Reload №15 Хто боїться жінок-політиків? Ми дискутуватимемо “за” і
“проти” гендерних квот у політиці. І спробуємо визначитися, що це у сучасних українських та європейських умовах:
позитивна дискримінація чи політика подвійних стандартів?
Класичним стало визначення, що гендерні квоти – це вид
позитивної дискримінації ( система пільг, заохочень, заборон і компенсацій),
спрямованих на підвищення соціального статусу жінок. Якщо мова йде про
політику, то саме гендерні квоти у партійних списках можуть реально, а не
декларативно збільшити кількість жінок у політиці і таким чином надати
політичну трибуну жінкам для представництва та реалізації своїх соціальних
інтересів. Європейський Союз декларує
і активно популяризує нову гендерну
концепцію – стратегію позитивної дії. У її основі зміщення
акцентів із забезпечення рівних можливостей до забезпечення відповідних
соціальних умов, які сприяли б утвердженню фактичної гендерної рівності. У їх
баченні позитивнї дії – це такі заходи, які можуть виправити становище з огляду на нерівні стартові умови. Крайній
вияв такої дії - позитивна дискримінація, коли збільшення представництва жінок
досягають наданням певних пільг чи запровадженням квот. Підписання Маастрихтської
угоди декларує ствердження принципу соціальної справедливості у внутрішній
політиці держав-членів ЄС та, відповідно, забезпечує нову гендерну концепцію
Європейські стандарти щодо рівного ставлення до жінок і
чоловіків закріплені статтями Амстердамської угоди 1997 року та досить поширені
у Директивах ЄС. Відповідно до цього держави-члени ЄС зобов’язуються прописати такі
положення у національному законодавстві.
Щодо української практики, то запровадження гендерних квот
при формуванні партійних списків на виборах однозначно дозволить
перезавантажити політтусовки, якими є діючі партії в першу чергу через
посилення конкуренції серед чоловіків, чия квота зменшиться….Віктор Пушкар стверджує,
що «будь-яка група з
явним домінуванням одної статі є менш ефективною порівняно з гендерно
збалансованою группою». Також варто не забувати, що вступ
України до ЄС також залежатиме від дій України щодо впровадження європейських
стандартів в т. ч. з питань позитивної дискримінації.
Текст російською
Текст російською
Olena Suslova
ВідповістиВидалитищодо визначень: позитивна дискримінція в нас заборонена через Ст.24 Конституції. позитивні дії і позитивна дискримінація не є синонінмами
гендерні квоти не є синонімом жіночих квот
тому тут є багато первинного непорозуміння з визначеннями
на практичному рівні є інші проблеми
Alma Andersen24 травня 2013 р. 12:05
ВідповістиВидалитиПриветствую проведение дискуссии. В последнее время идет повсеместное очернение достижений западной демократии, опыта демократических стран.Еще бы. Не дай бог при открытых границах люди в постсоветских странах научатся быть активными и вмешиваться в распределении народных денег. В странах Скандинавии существуют квоты: где меньше, где больше.И вот действие эти квот сказыввается на жизни семей: семьи, в которых есть дети, имеют право на летний и зимний отпуска в дни школьных каникул детей. Потому что государство считает, что первая обязанность граждан быть со своими детьми. еще один конкретный пример: у моего знакомого датчанинасын заболел белокровием. Отец сразу получил трехлетний отпуск по уходу за ребенком с сохранением рабочего места (!), с сохранением зарплаты (!). Почему трехлетнего? Потому что столько времени уходит на лечение белокровия у детей. Сейчас его мальчик жив и ЗДОРОВ. Надо учесть, что при этом не ставился вопрос, что отпуск должна получить мать. У отца и матери равные права. Кроме отпуска по уходу за ребенком, семья получала бесплатное лечение, бесплатные лекарства и им даже оплачивались расходы на такси, поскольку больного белокровием ребенка нельзы возить в общественном транспорте. Иммунитет ослаблен и ребенок может получить любую инфекцию.
Каждое государство оценивается по упровню заботы о детях и стариках. Я уж не буду писать, как здесь живут старики. Это сказка для нас, знающих изнутри, как государство заботится о стариках в постсоветских странах. И все эти достижения Скандинавии стали возможно потому, что здесь женщины наравне с мужчинами участвуют в управлении государством.