Життя триває ... Хтось згадує про чергову річницю Площі, хтось тужить за справжнью зимою, хтось думає про зовсім інші речі ... І все це плавною наближає нас до 20 грудня. Суперечливий такий день.
Календар нагадує, що 20 грудня - це День працівника органів держбезпеки та Міжнародний день солідарності людей. Водночас. Парадокс? Аж ніяк, якщо судити з нашої білоруської ситуації. Аж ніяк, якщо згадувати події 19 грудня 2010-го ...
Дивно, але в наших сірих широтах державна безпека і безпека громадян тієї самої держави збігаються далеко не завжди. Держава насправді настільки переживає за свою безпеку, що час ом починає пресувати своїх же громадян, не розуміючи, що і вони хвилюються за державу. Протиріччя? Мабуть, у кожної зі сторін своя інформація про безпеку, і немає взаємної довіри в справах щоденних і не дуже ... На жаль.
Про три покоління чекістів розповідає газета "Звязда". Точніше, про пам'ятник, споруджений в Могильові на честь співробітників органів держбезпеки, відкриття якого відбулося напередодні їхнього професійного свята. Встигли ... "На гранітній стелі пам'ятного знаку через три особи, три збірних образи відомих і невідомих солдатів невидимого фронту, які склали голови, виконуючи свій громадянський і службовий обов'язок," - підкреслює видання.
Цікаво, хто з численних могильовських чекістів розстріляв Сяргея Сабілу? Пекаря, сільського хлопця, комуніста із Західної Бєларусі, який повірив у світле майбутнє совєцької країни ... Одного з багатьох таких хлопців ... Бо якщо вже говорити про продовження традицій, то варто бути послідовними, товариші. Ніхто не забутий і ніщо не забуте.
Країна має знати своїх героїв.
Переклад за текстом Краіна павінна ведаць сваіх герояў
Немає коментарів:
Дописати коментар