Так лягли карти. Особисто я познайомився з хором Верьовки через сорок років з часу, відколи побачив його у телевізорі. У жовтня 2011 року в одному автобусі ми їхали на відзначення 20-річчя Спілки українців Придністров’я імені О.М. Бута. Якщо сорок років до цієї зустрічі я захоплювався їх мистецтвом, то з того часу мене вражає також їх громалянська позиція і фанатична відданість українському мистецтву.
За 50 літ нашого знайомства у колективі не раз змінювався склад, але фанатична відданість українському мистецтву залишається стрижнем їх діяльності на сцені і стилем життя поза нею.
З продюсеркою Юлією Чернявською я познайомився набагато пізніше під час відбору локацій для зйомок фільму "Джура Королевич". Коли я взнав, що саме вона продюсуватиме виробництво документального фільму "Хор Верьовки" режисера Володимира Шпака, не був подивований.
Не знаю, чи Юля була колись на одній сцені з хором Верьовки, але вона направду подібні. І я у передбаченні фільму-відкриття не лише в українській документалістиці. Над створенням стрічки уже витає дух новизни і, водночас, спадкової тяглості.
Проект був підтриманий Українським Культурним Фондом, під час конкурсу якого став лауреатом програми «Підсилення потужності українського аудіовізуального сектору».
А тепер вони дешеві повії на вулицях 95 кварталу...
ВідповістиВидалити