І до тексту.
Жити треба слічно: смажити каляфьори, пуцувати мешти, шанувати стрийка ( а вуйну нє?).Хто жив, той жиє! Не легонько, не дрібку, не то ся зробить. А правдиво! Вже!
Треба пасти корову, садити, сапати і копати бараболію, бавитисі з пісєтками в стуодолі і замітати подвір’я (обійстя). Казати бабі, шо ти її любиш, бо завтра принесуть пенцію. Треба вудити шинку і варити гижки (на Кутку казали гижки, на Заводі гишки, в Могильници то так то так) на празник.
Треба любити свою хату, бо ти є господар і ґазда! І навіть якщо (коли) не всі видят шо в тебе на подвіру (обійстю)– там має бути чистенько, як Ббог приказує. Бо ти не воферма якась і не потороч. Треба офірувати кров і пеньонзи (то хіба в Лошневі і Сороцкому) , і , може, з ними в до чийогось серця чиєсь серце втрафлять слова «брайтрура», «мішіґіне» і «пуолярис».
Тре' вставати з-за столау і цілювати дружку, коли якшо тебе взєяли старшим дружбою і співати многая літа до кухарки кухарці. Голосно. Нема часу на встид стидатися. Життєя втікає, як діти з колгоспного гороху, бо шо зобачили бобиіка. Правдивим є тільки то, шо можна помацати руками – новий фелон ксьондза ксьондзовий фелон на Різдво в церкві, шість корців пшениці за пай від фермера і 500 євро з цьотчиної передачі з Італії.
Часом, як годен, треба пустити сльозу, коли годен. За всьо, шо з нами не мало трафитись. За то, шо гудит посеред ночі, заким та нендза ті диявóли запускают по нас ракети.
Вони хочут, аби нас шляк трафив гет трафив шляк і ми перестали мити вікна перед Великоднем. Але ми будем жити файно, шанувати Христа і ходити в неділю до церкви.
П.С.
Тілько не пиши, шо ти розумів, як балакали в Хмелівці. Пиши правду!
Текст оригіналу
у, коли годен. За всьо, шо з нами не мало трафитись. За то, шо гудит посеред ночі, заким ті диявóли запускают по нас ракети.
Вони хочут, аби нас гет трафив шляк і ми перестали мити вікна перед Великоднем. Але ми будем жити файно, шанувати Христа і ходити в неділю до церкви.
Та й таке.
Немає коментарів:
Дописати коментар