вівторок, 17 березня 2026 р.

про Андрія Степаненка і небажання садити дерева

 

не переконаний, що вже завтра зміню мотто на своїй обліковці. Але похорон Андрія  - це точно час, аби зупинитись...

десь тиждень тому Олександр Степаненко вчергове запропонував сіянці фундука для скверу Docudays UA. 

я надзвичайно втішився. Ті, хто садить дерева, завжди тішаться коли є однодумці і допомагачі Навіть, коли різниця в кліматі і на Чортківщину весна приходить на тиждень-два раніше, аніж в мої Дубівці. 

домовились з Олександром, що він прикопає саджанці і я заберу їх при нагоді, коли буду в Чорткові.

курва війна

в понеділок я їхав у Чортків, але не саджанцями.

на війні загинув Андрій Степаненко - син Олександра...

найсумніша історія у сквері Docudays UA - це вже другий ряд дерев у пам"ять тих, хто не побачить своїх дерев і , тим більше, плодів з них.

я садитиму цієї весни горіх пам"яті Андрія. 

але мені  шодень більше хочеться перетворити в безлісну пустельну  Нелюдію.

здається, нині час, коли вартніше не садити своє, а нищити вороже... 


Немає коментарів:

Дописати коментар