пʼятниця, 1 січня 2016 р.

Нам потрібні перемоги..

Дорогі і шановані друзі! Безмежно вдячний за лавину вітань з моїм 50-річчям всіма можлививми засобами - поштівками, листами, дзвінками, смс-ками, повідомленнями в інтернетсервісах соціальних мереж (публічними та приватними). З різних куточків світу і України.  І, розумію, що маю Вам подякувати бодай словом. Так ось.

вівторок, 22 грудня 2015 р.

Віктор Паюк: Прощання з Лєніним


           
25 років тому, в серпні 1990 року мій рідний Тернопіль попрощався з Лєніним-Ульяновим. Я тоді працював у телевізійній мережі, ба, навіть, очолював профспілку Республіканської мережі телебачення №5, що охоплювала 350 працівників з 4 областей України: Хмельницької (від Кам’янця-Подільського), Тернопільської, Рівненської, Волинської (аж до Ковеля). Безперечно, настрої в людей стосовно незалежности України різнилися від негативного несприйняття й аж до пафосного «Україна понад усе!».
            Проте серпневий полудень 1990 року (даруйте, підзабув точну дату) закарбувався в моїй пам’яті на все життя: Тернопіль, згідно з рішенням міськради, планував прощально «помахати ручкою» лідеру знедолених (майже, як у мого тезки Г’юґо).

понеділок, 21 грудня 2015 р.

Дар'я Ліс:Країна має знати своїх героїв

Життя триває ... Хтось згадує про чергову річницю Площі, хтось тужить за справжнью зимою, хтось думає про зовсім інші речі ... І все це плавною наближає нас до 20 грудня. Суперечливий такий день. 

четвер, 17 грудня 2015 р.

"Право на колір" як виклик ворожій пропаганді


В інформаційну епоху і слово,  і зображення, і звук має велику вбивчу силу. Заходи ХІІ Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA були об'єднані єдиною темою "Пропаганда". Організатори відзначали цей вибір ти, що "увага всіх українців прикута до війни на Сході, бо вона розв'язана задовго до пострілів - у першу чергу, зброєю медіа та пропаганди".

понеділок, 14 грудня 2015 р.

"Як вчила моя українська бабуся..."Промова Світлани Алексієвич

Увечері 10 грудня, після церемонії вручення Нобелівської премії, в ратуші Стокгольма відбувся Нобелівський банкет. В кінці торжества лауреати виголосили короткі промови. Світлана Алексієвич говорила про радянську людини, про відступ демократії, про своїх вчителів і про дорогу, якою до своєї свободи йде Бєларусь. Пропонуємо український переклад промови.

понеділок, 7 грудня 2015 р.

Світлана Алексієвич. Нобелівська лекція

7 грудня бєларуська письменниця Світалана Алексієвич (уродженка Івано-Франківська) виступила в Стокгольмі з Нобелівською лекцією. Пропоную переклад повного тексту лекції " Важко в наш час говорити про любов"