Віктор Сазонов: Четвертий літак

У Парижі теракт. Люди розгублені. Вони не можуть зрозуміти що сталося. І справді, щоб зрозуміти чому людей вбивають просто за те, що вони люди, треба зламати вже встановлений за останні роки, штучно створений і імплантований в європейську свідомість світогляд. 

Треба інакше подивитись на людство. Варто зрозуміти, що такі цінності як повага до людського життя встановлювалися в тій же Франції віками.
Що від того моменту, коли в Парижі цілодобово використовувалася гільйотина до моменту, коли була скасована смертна кара, пройшов цілий цивілізаційний період, в якому  брали участь не всі народи. Багатьом не пощастило так, як європейцям. Шкода. Але факт залишається фактом. І якраз те, що цей факт не хочуть враховувати європейські політики і створює для кривавих терористів легку можливість для антилюдських проявів. 

Вони приїжджають до Європи замасковані під нескінченний потік біженців з ненавистю до всього європейського. Вони беруть в європейських волонтерів їжу та одяг в той самий момент, коли складають плани вбивства цих людей. Європейські політики витрачають великі мільярди для того, щоб їх прогодувати. А от на те, щоб зробити з них людей з європейським мисленням грошей не вистача. 

Навпаки, агітація йде в тому напрямку, щоб європейці перестали бути європейцями. Агітувати за європейські традиційні цінності вважається тепер поганою поведінкою. Навіть міністри культури деяких європейських країн відкрито заявляють про введення мультикультури. Що це таке - ніхто не знає. А на практиці - це банальна відмова від своїх національних і традиційних, вистражданих століттями, що пройшли довгий шлях еволюції і вдосконалення, цінностей. 

Ось вони, ці міністри і отакі політики повинні зараз розділити разом з недіяльними спецслужбами відповідальність за теракти. Їх же попереджали, що так буде. 

Перш ніж відкривати кордони для масової і безконтрольної міграції, вони повинні були хоча б озброїти свій народ. І хоча б психологічно його підготувати до того, що доведеться відстрілюватися. Може тоді кількість жертв не шокувала би. 

Але вони брехали. Вони говорили своєму народу що все під контролем. Вони пропонували відмовитися від свого, аби не образити чужих. І тепер вони не визнали ні своєї провини, ні , навіть, своїх помилок. 

Коли терористи в США захопили літаки і знищили тисячі людей, коментатори усіх телеканалів заявили, що після цього страшного дня світ вже буде іншим. Але справа в тому, що світ вже був інший. Саме це і призвело до терактів, що світ уже змінився. І змінився не на краще. 

Усього кілька терористів з ножами для різки паперу, які взагалі-то і зброєю назвати важко, тримали в страху безліч людей, яких після всядно знищили. Або можливо було б таке хоча б років двадцять тому? Звичайно ні. Самі пасажири їм швидко голови повідкручувати б. Адже люди були виховані захищати своє і себе. І нести відповідальність за інших своїх співвітчизників. 

Люди тоді знали, що тебе миттєво підтримають всі пасажири і  скрутили би тих терористів ще до того, як вони це зрозуміють. А якщо хтось спробував би відсидітися, то був би  оголошений боягузом і з ганьбою буде викинутий з літака разом з відкрученими головами терористів. Тепер все інакше. Виховане на збочених принципах реал- політики суспільство стало нездатне на вчинок. А самі реал-політики забули, що 11-го вересня в небі над Америкою був четвертий літак. Літак, пасажири якого не дозволили терористам здійснити задумане і врятували  життя багатьом своїм співвітчизникам. 

Вони загинули. Тільки, на відміну від інших, вони загинули героями. Так чому їх не ставлять в приклад? Чому Голлівуд не знімає про них фільми? Чому президент не винагороджує їх посмертно? Чому їм не ставлять пам'ятник на місці підірваних веж-близнюків? Або на тому місці, куди літак не долетів і не зірвав і його? (на місці падіння літака був встановлений тимчасовий меморіал -В.Х).  Чому ті, хто вижив завдяки їхній мужності, не знають цього? А знати повинні. Адже тільки тоді, коли внанують пасажирів четвертого літака, теракти закінчаться. Вони втратять і мотивацію, і сенс. 

Віктор Сазонов.

Беларускае Радыё РАЦЫЯ

Четвертий літак —United Airlines 93 — завдяки мужньому опору пасажирів не досяг мети й розбився на полях Пенсильванії приблизно за 15 хвилин польоту до столиці — Вашингтону. Припускають, що цей літак мали спрямувати на Білий Дім або Капітолій. Машина не досягла мети, коли пасажири, які довідалися про долю інших літаків, атакували викрадачів і довели до катастрофи у безлюдному місці — уривки інформації про останні хвилини тієї трагедії походять з телефонних розмов пасажирів і розкриття даних «чорних скриньок» літака. На основі записів телефонних розмов та свідчень родичів та співрозмовників події були реконструйовані у напівдокументальному фільмі «Політ 93».

Вікіпедія