Цю записку я збирався публічити у мордокнижці під записом мого колеги, якого я щиро поважаю і котрий був розчарований результатами виборів. Не встиг я написати цих кількох рядків, як незадоволення результатами висловило ще дві колежанки по мордокнижці. Тому я вирішив дещо розширити записку і написати всім незадоволеним:
"Місцеві вибори відбулись.
Попри ідіотизм окремих новел законодавства, імпотентність партійних структур представлених у ВРУ, чи появу їхніх клонів. Попри нові технології маніпулювання. Попри незаконну агітацію, попри розчарування виборців, що голосували "ногами", оминаючи вибочі дільниці. ..Кожен з нас може й має право обурюватись результатами. Але місцеві вибори ВІДБУЛИСЬ! Більше того- попередній аналіз дає підстави стверджувати про щонайменше дві виразні тенденції. А)Україна зробила рішучий крок щодо десовєтизації в абсолютній більшості територіальних громад Б) Українські виборці хочуть бачити у владі нові обличчя і нові політичні структури.
Більшість з нас залишиться жити у своїх селах, містечках та містах. І мусимо сьогодні подумати про завтра. Знаю, що нові політичні структури повільно знаходять місце під сонцем. Так, партії вимагають ресурсів і знань. Справжні партії вимагають модерних ідеологій. Але я давно знаю Вас і знаю, що Ви можете створити таку партію. Написати програму на базі цінностей Майдану, Небесної сотні та героїв АТО. На базі історичного духу. Ви, , проживаючи в різних областях, без проблем знайдете порозуміння у співраці з вирішення головних проблем мешканців Ваших територіальних громад. Ви можете самоорганізуватися і , розбудувати горизонтальну структуру, принципово нової політичної партії. Включно із застосуванням виборчого цензу. Трошки менше персональних амбіцій і трошки більше консолідації перед зовнішнім ворогом. Але до наступних місцевих виборів потрібно готуватися вже із завтрашнього дня. І перша задача - моніторинг дій новообраної влади. Друга - зміна недолугого законодавства. Третя - програма дій....Четверта..Семидесята..Сота...Розібратися з тим, що homo erectus домінує і тотально над homo sapiens.А взагалі на Вас і Вашу нову відкриту й чесну політичну силу чекають зі своїми голосами, щонайменше 50 відсотків виборців по всій Україні...Якщо Ви не знайдете часу сил і натхнення для політичної роботи , як публічної, так і у підпіллі, - через два роки, ви знову писатимете про своє незадоволення у мордокнижці. Або про неможливості консолідації з тим чи іншим. Ганитимете владу і кричатимете про необхідність нового майдану. Але я не тратитиму часу на коментування... І не кажіть, що ви не чули про homo erectus . Повірте, що домінування в суспільстві homo sapiens лише банальна містифікація. Homo erectus просто чекає свого часу...
П. С. Якщо у Вас є конкретні пропозиції пишіть на пошту, або у коментарях до цієї записки..Або долучайтеся до ГРУПИ в мордокнижці, котру довелось створити після публікації :-))
ВідповістиВидалитиЛіля Мусіхіна
20 хв · Змінено ·
Низька явка на виборах це ніщо інше, як показник того, що ми перестали вірити в те, що виборами можна щось змінити. Значна частина людей зрозуміла, що там, де нема свідомого громадянського суспільства і надто добре відпрацьовані політтехнології формування громадської думки, вибори - лише фарс.
Єдиний вихід - виховання свідомого громадянина і вибіркове громадянство. Не може голосувати будь-хто, хто досягнув 16 років. Громадянство не має бути подарунком. Голосувати мають ті, хто може це робити свідомо. А для того - екзамени на громадянство, а також розробити правила і закони позбавлення громадянства - за сепаратизм, за важкі злочини проти держави та людини.
Знову ж таки - я не політик і нічого в цьому не розумію. То так. "на куций жіночий розум"...
І ще одне. Там, де перестають вірити в еволюційні цивілізовані методи, там наростає загроа радикальних і революційних. То я так, до слова
Liudmila Yamschikova
ВідповістиВидалити9 год. · Odessa · Змінено ·
знач так.
1. ми тут всі давно знаємо, що партій в Україні в їхньому первинному значенні нема. тобто взагалі нема.
2. нормальні люди йшли на вибори під різними брендами.
від того їхні особисті результати трохи залежать й від бренду.
комусь бренд допоміг, комусь - навпаки.
там, де була цілісна команда - виборець на бренд взагалі не зважав.
3. зі стратегічним мисленням у нас теж гаплик. але треба вже якось вилізати з пісочниці.
до парламентських виборів часу небагато. а якщо вони будуть позачерговими - ще менше.
тому притомні люди просто таки мусять вже сьогодні (краще вчора, але...) наважитися на створення політичної сили знизу і ставити собі за мету проходження в парламент чим швидше - тим краще.
шоніясно?
Sergei Hadzhynov
ВідповістиВидалити12 год · Kyiv · Змінено ·
После этих выборов у меня есть две мечты:
1. Полный запрет уличной и телевизионной политической рекламы. Тогда у кандидатов останется единственный шанс донести свои умные мысли на дебатах с конкурентами и на встречах с избирателями. Из говна больше не получится слепить пулю. Идиоты станут видны сразу. Число партий радикально уменьшится.
2. Избирательное право должно быть только у налогоплательщиков. Бюджетники, силовики, чиновники кормятся с налогов, поэтому не должны влиять на решение народа как их распределять. Другими словами, нанятый работник не может сам себе определять зарплату. Это делает работодатель.
И ещё одна несбыточная мечта) Тест избирателя на IQ прямо на участке. Не ответил чему равен квадрат гипотенузы - не получил бюллетень)
UPD И ещё одна оригинальная идея из каментов внизу) Официально платить избирателю деньги за его отказ от голосования. Убивается скупка голосов и убирается люмпен от влияния на судьбу Родины)
Женя Дисс
ВідповістиВидалити9 хв. · Змінено ·
Ругаем бабушек, ругаем молодежь, богатых и бедных, ватников и патриотов.
Вместо того, чтоб просто взять и понять, что происходит с выборами.
Сознательно не затрагиваю тему "они все сговорлились".
Дам свою версию виденья именно проблемы с выборами, как процессом.
Выборы для людей совсем старшего возраста - акт подтверждения лояльности, священный ритуал причастности к общественной жизни, редкий выход в свет. Они привыкли к выборам без выбора, злятся, что нет пирожков и музыки про победукоммунизма, и портретов кандидатов. Или злятся, что их много и надо выбирать. Потому что они выбирали из одного Брежнева, или Хрущева.
Для нас, помнящих первые постсоветские выборы 90-х - это гражданская позиция, окно возможностей.
А для моих хороших и умных детей - это порождение совершенно чуждой культуры. Они живут, думают и чувствуют в других категориях.
Молодёжь завоюет тот, кто придумает новую адекватную форму. Нудота и духота , постсоветская скука избирательных участков - не для наших детей. Они именно что не выбирают всё это на свою голову, не хотят себе этого в своё будущее.
Как говорил там Треплев в Чайке: " Нужны новые формы. Новые формы нужны, а если их нет, то лучше ничего не нужно"
Volodymyr Stolyrenko опублікував першим:
ВідповістиВидалитиНу выскажусь и я о выборах. Меня результаты устраивают. Конечно, они не идеальны и конечно я предпочёл бы, чтобы Кернес сидел в тюрьме, а не в кресле мэра - но по остальной стране всё очень неплохо, я ожидал худшего. А те, кто сейчас плачут "всё пропало", просто не помнят, как прошли местные выборы в 2010-м, когда рыги заполучили большинство в 18 областях (без учета Крыма и Севастополя).
В этот раз регионалы, расползшиеся по разным "оппоблокам" с "видродженнями", набрали намного меньше голосов - во всех регионах, включая злополучный Харьков. В 2010-м году у харьковских регионалов и коммунистов было 82% в горсовете, а сейчас будет 50%.
В Днепропетровске-2010 триумвират ПР–СУ–КПУ имел около 60% мест в горсовете, а теперь получит 30%. В Славянске из 36 депутатов горсовета не-рыгом был аж один, сейчас будут 16.
В Запорожье в 2010-м рыги с коммунистами занимали в облсовете 82 места из 100, а сейчас вместе с сателлитами и 50% не набирают.
Одесса, Херсон, Николаев - везде одна и та же картина - провал регионалов. Впервые за время независимости Украины пророссийские силы потеряли большинство на юго-востоке.
Блок Порошенко тоже потерял во всех регионах по чуть-чуть, но во многих остаётся лидирующим. Если не одумаются, не исправят кадровую политику и коммуникацию - на следующих выборах уйдут со сцены. И поделом, если не способны учиться.
Не сработал тарифный популизм, миллиарды вливаний в рекламу Укропа дали смешной результат, особенно в Киеве. А это значит, что на антирыночную риторику и раскачивание лодки никто денег больше не даст.
Не сработал "мордоворот" - может партии наконец-то поймут, что увешивать улицы бигмордами кандидатов - это пустая трата денег? Может лучше было эти деньги отдать волонтёрам или что-то не менее полезное сделать, и не только за месяц до выборов?
Не работает шоу Шустера! Не работают продажные каналы Коломойского! Удивительно, но факт - всё то популистское говно, вся ложь, которая год вливалась в уши украинцам - не работает!
Не сработал однообразный комедийный популизм Ляшка - пролёт по всей Украине. Конечно, без пиара на войне очень сложно производить впечатление на публику.
Зато их место займут Свобода и Самопомощь, которые начали активно играть в радикализм и популизм на поле Укропа-Ляшко-БЮТ. Ну флаг в руки, до следующих выборов.
Тимошенко всерьёз задумалась принять предложение насчёт Гондураса - 3-8% по областям для её амбиций - это огромный фейл.
По Одессе пока считают голоса, и есть шанс что во второй тур пройдёт Боровик. Даже если и не пройдёт, ну ребят - Боровика в Одессе год назад вообще никто не знал, набрать с нуля до 30% - это феномен! Так что вы на правильном пути. И Кивалов пролетел с треском - тоже хорошо.
В Кременчуге регионал Иванян не прошёл во второй тур, соревноваться будут замы экс-мэра Бабаева - Малецкий и Калашник. Я голосовал за Малецкого, так что для меня эта новость тоже хорошая :)
В итоге всё очень неплохо. Важно, что демократия работает, что новые партии пробиваются наверх, а старые уходят. Что нет ни одной партии, которая бы имела монопольную власть по всей Украине или по отдельным регионам.
Да, у прогрессивных сил нет такой желанной "победы нокаутом", но её и не могло быть после 23 лет деградации! Зато есть победа по очкам, причём более-менее равномерно по всей стране.
Всё очень неплохо. И я считаю, что я должен извиниться перед украинцами - за то, что плохо о них думал. Я боялся, что многие поведутся на популизм, что многие захотят вернуться во времена Януковича, что низкая явка и пенсионеры ввергнут Украину в ад. Я боялся, потому что я люблю Украину и не хочу её терять. Зря боялся :)
Прости меня, Украина, за недоверие.
ibigdan 26 октября 2015
"Має з’явитися нова політична сила молодих демократів, які засвідчать, що дотримуються демократичних цінностей європейського суспільства і вміють їх захистити. Тоді є шанс, що ми пройдемо цей процес достатньо швидко, хоч і переживатимемо різні фази цього процесу. Наприклад, під внутрішнім тиском народу і зовнішнім тиском Європи наша держава буде змушена приймати реформи, які лише дестабілізуватимуть стару кучмівську систему. І та, у свою чергу, перестане відповідати на запити.
ВідповістиВидалитиОтже, настане момент, коли «верхи не зможуть, а низи не захочуть» жити в старій системі. І тоді нам потрібен буде не стільки радикальний бунт, який сліпо змітає все довкола, скільки радикальна управлінська і ціннісна пропозиція, яка виведе нас із глухого кута."
(с) Мирослав Маринович
Лариса Полулях
ВідповістиВидалити1 год. · Vinnytsya ·
Моя політична доктрина розвитку держави.
Нафантазована пыд час подорожі з Galyna Rudyk та валера токарь за посилочками, ліками та прочим різним конче потрібним в житті волонтера.
Отже......
Молитовні заклики до чиновників припинити красти та розпочати реформи не діють. Грошові заклики від усього світу також. Тобто - ми їх той-го, а воно нє.
Тому пропоную більш реальний і дієвий спосіб. Всі, хто налаштувався на заклики до кривавих розправ - йдіть звідси. Я сьогодні пацифіст.
В Україні має з*явитись політична сила, яка змінить клімат. Да-да, в прямому розуміння цього слова. Нам потрібні субтропіки.
КОли субтропіки, то врожаї зернових, бараболі та гоїрків збираємо раза два, а то і три на рік. І ховаємо в погріб. І всі ситі.
В субтропіках економимо на бушлатах, шубах, валянках, термобілизні та буржуйках.
В субтропіках з наших платіжок зникне оплата за опалення. До того ж - витрати на використання гарячої води зменшуються врази - купаємось в річках, перемо в ставках.......
В субтропіках більше сонця, а тому потрібно менше енергетичноємної їжі. Тобто - мняса. Банан зранку стовк і весь день почуваєшся Котигорошком.
Правда, Валєра сказав, шо вони все одно будуть красти. Ага, хай спробують в мене з погреба вкрасти мою барабольку. Любопитних приглашаю на спостерігання за тим божевільним крадуном.
І тоді, дорогі виборці всьо у нас буде харашо - як казав кандидат всіх стран і народів Петя БАмпер
Програма реформ
ВідповістиВидалитиУ випадках коли задача дуже велика її розбивають на підзадачі і доручають різним командам.
Кожна область утворює власну команду реформаторів.
Самостійно провадить реформу судової, виконавчої, законодавчої влади. Вибудовує економічну стратегію.
Командам надаються повноваження, ресурси. Місцеві громади кожної з областей допомагають процесу. У разі потреби залучають спеціалістів з-за кордону, кращих фахівців з місцевого самоврядування.
Обласні Ради будуть відповідальні перед громадами своєї області за темп і напрямок реформ. За економічну ситуацію в області.
Кожна область утворює Конституційну асамблею (КА) для розробки Конституції України.
Кілька разів на рік відбувається Конституційна асамблея України, яка впроваджує зміни до конституції, які розроблені обласними КА.
Для запуску програми проводиться загальнонаціональний або міцевий референдум. Питання референдуму затверджуються Верховною Радою. Якщо ВРУ не здатна ухвалити рішення протягом місяця можна запустити процес утворення Верховних Рад окремих або всіх областей України.
Звільністи всіх суддів. Зробіти посаду судді виборною. Суддями будуть ті, кого оберуть громади, громадяни. Внести відповідні зміни до національного законодавства. Вибори суддів відбуваються раз на 1-5 років залежно від бажання місцевої громади.
Відбувається націоналізація всіх активів в Україні, які коштують більше ніж 1 млн євро.
Стратегічні підприємства передаються в управління обласним радам.
Якщо людина створила підприємство, яке стало коштувати більше 1 млн євро, то воно передається у власність українського народу. Людина зберігає право керувати підприємством, розвивати його, призначати менеджмент.
Українці, які передали свої підприємства вартістю більше 1 млн євро у власність народу України, отримують статус мільйонерів. Статус мільйонера дозволяє брати участь у конкурсі на призначення на посади голів областей, міністерств, відомств, національних підприємств (крім військових та спецслужб).
Всі корисні копалини, вода, ліси, інфраструктура, великі підприємства, компанії, тощо оголошуються власністю українського народу та його нащадків. Продаж іноземцям, іноземним компаніям та державам власності українського народу забороняється законом.
Щороку всі компанії, які належать українському народу, перераховують частину прибутку в Фонд українського народу. Кожного року прибуток з фонду виплачується всім українцям у рівних частинах.
Відбуватиметься загальноукраїнська конкуренція за окремих реформаторів та їх команди. Конкуренція реформ по всій території України. Найкращі зразки реформ будуть взірцем для інших областей, які зможуть провести реформи за прикладом інших. Відбуватиметься відкритий обмін думками, стратегіями, ідеями.
Вибори до ВРУ відбуваються на пропорційній основі. Людина, за яку проголосували 100 тис.(50 тис. як варіант) громадян стає народним депутатом. Голосування буде відкритим, кожен зможе побачити хто за кого проголосував.
У випадку місцевих виборів депутатами стають ті, за кого проголосували 10000 людей. Область сама визначає цю цифру.
Автор: Tim Vlasyuk, опубліковано 1 week ago тому http://globalukraine.blogspot.com/2016/02/blog-post_11.html
Вахтанг Кіпіані
ВідповістиВидалити13 квітня о 23:19 ·
Проголосував би за партію, яка запропонує набір інструментів і кроків для досягнення отаких скучних цілей: середня тривалість життя в Україні має вирости на 10 років, аварійність на дорогах має зменшитись у кілька разів до середньоєвропейської, індекс сприйняття корупції має бути десь між Польщею та Грузією (30-40 позиції у світовому масштабі, зараз ми 130-ті). Є така?)
ахтанг Кіпіані
ВідповістиВидалити5 год. ·
Нам потрібен такий закон про вибори, щоб у депутати можна було б сходити так само просто як випити склянку води (привіт Алєксандрє Коллонтай і тим, хто в курсє і про неї і про вжитий образ). Ніяких застав, ніяких порогів у кілька відсотків. Створення партій має займати 15 хв. у будинках юстиції чи як вони там у нас називаються. Але при цьому треба - тимчасово - ввести довічне ув'язнення за фальсифікацію виборів і будь-які форми адміністративного ресурсу. І повністю заборонити політичну телерекламу і розміщення її на бордах, що урівняє всіх, які мають ніжками обійти і газетками покрити округи. Чиста пропорційка. Відкриті списки з преференціями. Про недоліки схеми можете не писати - вони є. Але те, що ми зараз маємо - це смерть політики.
С каждыми проваленными выборами, с каждой новой победой очередной низкопробной партии, у думающих людей все чаще возникает мысль, что быть может, избирательные цензы не были такой уж плохой идеей, а плохой была как раз идея раздавать избирательные права всем подряд.
ВідповістиВидалитиПроблема восстановления\установления каких-либо цензов в уже зараженной современным "либерализмом" демократии - заключается в следующем:
___
1) Все разговоры на счет того, что и у кого отнять - бессмысленны в условиях паралича воли, распространения беззубых установок на компромиссность, толерантность, неагрессивность и прочая .
Грубо говоря, когда много размышляющему о избирательных цензах интеллектуалу прилетит в зубы от того самого быдла, которое он хочет в чем-то там ограничить - он после этого не покажет носа из дома. И на этом его героические реформаторские потуги и закончатся.
Без серьезного изменения психологии современных людей - мало что поменяется.
___
2) Избирательные права уж считаются "причитающимися по праву рождения" .
Может быть так, что партия, которая просто пообещает сохранения избирательного статус-кво будет иметь такой избирательную фору, что никакими стандартными процедурами изменить что-либо не получится.
Придется искать не стандартные. А там уже и пункт первый и многие другие.
___
3) С цензами существует еще и та проблема, что практически любой финансово-налогово-образовательный ценз (т.е. чаще всего упоминаемые) - не делит общество так как надо для его долгосрочного выживания и укрепления.
ВидалитиМожно приводить уйму примеров, как однозначно мразматические инициативы поддерживаются "образованными людьми", как толстосумы финансируют леваков, и как простые сантехники голосуют за качественные полит. программы.
Или вот если брать последние грузинские выборы - весьма затруднительно придумать ценз, который бы массово отсек бы избирателей конкретной, дегенеративной партии, не затронув подавляющее большинство избирателей других партий.
Аналогично с прошлыми выборами.
Орава студентов (т.е. потенциально проходящих некоторые из предлагаемых цензов) - была одним из примечательнейших событий предвыборного периода в 2012 году. Что-то заставляет меня сомневаться в их мудрости, и в их выборе, особенно учитывая, что в следующие 4 года они в таком кол-ве, по серьезным поводам на улицах не показывались....
___
4) Очень часто, особенно в Европе, разделение идет не по доходам и образованию, а по культуре, по менталитету. И голос все чаще идет за то, что можно назвать базовыми общими ценностями.
В принципе, смысл существования нации, народа - неразрывно связан с существованием его собственного набора культурных особенностей, его традиций, его устоев - т.е. эти традиции, эта культура, религия, - это как смысл жизни , в масштабах народа.
Нет этих традиций\культуры - значит нет уже и того конкретного народа .
Именно поэтому самым естественным цензом является культурный .
Принадлежность к "общему смыслу жизни" - не позволяет обществу дробиться на бесконечные фракции.
В таких условиях и демократия как таковая процветает, так как получает то, что ей требуется - культурное единство, качественный человеческий материал, ответственных участников демократических процессов.
__
Проблема в том, что сегодня у людей происходит разрыв шаблона -всеобщая избирательная демократия вроде бы не работает, хотя "культурный либерализм - это благо" .
На выборах побеждают уроды, но "у каждого есть право быть таким дерьмом, которым он захочет, лишь бы в рамках Уг.Кодекса , и это очень демократично " .
Что-то не вяжется не так ли? Одна часть этих постулатов , как будто принадлежащая к демократии - приводит к упадку демократии.
Где логика ?
А вся фишка в том, что демократия - самый требовательный строй, тяготеющий к культурному единству, не признающий лояльного отношения к дегенератам или предателям.
Демократия многое дает человеку - и соответственно с внутренней логикой этого процесса - требует от него все больше.
Это логика настоящей демократии.
__
В сегодняшней же "либеральной демократии", которую я предпочитаю называть как-то иначе , ( дабы не пачкать хорошее слово), например, "управляемая либераст-охлократия", нет никакой демократической логики, в ней есть только циклический процесс разложения одного строя, и приход ему на замену другого - тот цикл, что описан Сократом.
И если сохранять такую вот "либеральную демократию" - то не надо быть нострадамусом, что б знать, что она вскоре смениться тиранией, как это происходило не раз до этого.
И тут цензы - как мертвому припарка. Они не решают проблемы разложения. Так как ни финансовое состояние, ни кол-во уплаченных налогов, ни наличие диплома - не меняют ничего в этом процессе.
David Arabuli
Yevhen Bystrytsky
ВідповістиВидалитиВчора о 08:55 ·
НАЇВНЕ ЗАПИТАННЯ
Не розумію, що є такого неподолано складного для нового політичного об’єднання.
Що не дає змоги безумовно чесним, глибоко патріотичним, професійним, демократичним, освіченим, знаючим мови, молодим і достатньо зрілим, мислячим по-Майданівські про справедливу країну без корупціі, про динамічні реформи, — вам, окремим, з різних парламентських і позапарламентських сил, з урядових структур, нарешті об’єднатись у мріяну партію для Нової України.
Що? Що є такого неподоланого для такого об’єднання?
Приватна вигода? — Але, якщо ви, дійсно, чесні, ваші доходи від політики чи громадської активності невеликі, якщо ви, зазвичай, не на конвертній зарплаті у партійних вождів, що не є гарно.
Персональні амбіції? — Але ваша гідність і слава все рівно зійдуть на пси для вас самих і для оточення в середині і в зовнішніх людських стосунках, якщо країна швидко не підніметься в гору.
Ідеологічні і світоглядні розходження? — У вас одна єдина соборна і чудово різна Україна. Іншої не дано.
Острах недовіри, конкуренції з віковічними політичними акторами ЗМІ? — Не бійтесь: популярність толкової розмови безумовно чесного політика висвітить недолік або популізм старих обіцянок.
Відсутній харізматичний лідер, якийсь, типу, Макрон? — Лише об’єднайтесь, і ваші праймеріз знайдуть кращого, не закордонну зірку, а українця.
Фінансування? — Вам варто лише об’єднатись. Прозорі національні кошти знайдуть вас, підзвітних.
Наївно? — Так. Але у нас немає вибору перед обличчям ворога ззовні і слабкостей всередині.
Не набридло відчувати себе завжди не рівними серед рівних у світі?
Питання бути чи не бути — не наївне запитання. Або ви будете, або вас не буде.
Post factum: ДВОХ ЗАМАЛО
Двох вистачить для посилення однієї найсильнішої партії та їі кандидата.
Втім, двох недостатньо для потужного прориву демсил.
41 коментарів