А нашій Люді сьогодні 18...

18 літ тому бузьки принесли нам з дружиною донечку Людмилу..

 Це тепер вона така ось...

А було колись зовсім не так..

Не віриться, що сплило стільки часу...

Не віриться і все...

Дивлюся не знимки, і ловлю себе на думці, що зовсім не здивуюсь, що скоро прилетять нові бузьки:-))) 

А ж було колись і таке...

З роси і води, донечко!