Фільм "Іній" заставив мене ще раз перечитати книгу "Червоний", а відтак і написати про можливий "литовський" слід у "Червоний. Без лінії фронту". Відомо, але про це мало говориться і практично не екранізується той факт, що українським формаціям - УВО та ОУН у міжвоєнний період чималу допомогу надавали уряд та спецслужби Литовської Республіки.
Так сам Євген Коновалець мав литовський паспорт, а підпільний журнал УВО - "Сурма" видавався 10 000 накладом в Каунасі. Литовці допомагали також його поширювати за посередництва організацій "Шауло" та "Союз визволення Вільні". Пригадую, що бачив у Тернопільському держархіві матеріали польської "дефензиви" про "литовський слід" в українському середовищі. Строго хронологічно Червоний не міг кольпортувати "Сурму" в Кременець, однак, скажімо, литовські специ могли допомогати налагоджувати роботу підпільної типографії, чи просто консультувати Червоного. Розумію, що вклинююсь в сценарій, однак, сподіваюсь, що Володимир Філіпов, Андрій Кокотюха, Леоніл Бицюра та Заза Буадзе знайдуть можливість показати "литовський слід" широкому загалу. Литовська допомога цього вартує.
На жаль, до цього часу залишаються "поза кадром" співпраця українського та литовського підпілля після радянської окупації у 1944 року, та співпраця наших дисидентів.
На світлині
кадр зі зйомок фільму "Червоний. Без лінії фронту"
Додатково:
У тогочасній литовській столиці Каунасі (Вільнюс входив до складу ІІ Речі Посполитої), існувало Литовсько-Українське товариство, яке очолював професор М. Біржишка. В Литві постійно жив представник УВО( згодом ОУН) сотник Іван Рев'юк("Бартович").
Немає коментарів:
Дописати коментар