Коли людина приручила першу тварину невідомо нікому. Принаймні, про це нема жодного
документального підтвердження. Особисто я переконаний, що перші війни почалися через приручення коней. Але зараз говоримо про собак. Маленький принц колись казав, що ми відповідаємо за всіх, кого приручили. Він нічого не говорив про владу та урбаністику. Доки ми самі не визначимо для себе рівень відповідальності за "приручених", всі апеляції до влади (місцевої чи ООН) щонайменше виглядатимуть наївним маренням.
Відтак, у місті здичавіла "приручена" собака залишається загрозою "неприрученим" дітям, а зграя таких собак, є загрозою дорослим "не завжди прирученим"...
Думаю, що суспільство має ставити максимально жорсткі вимоги до людей, котрі в містах утримують собак (і котів і т.д). Повторюю - максимально жорсткі. Це та ситуація, коли влада не винна, як і коні. Я не знаю випадків, коли влада у міста завозила пітбулів, котрі згодом загризали мешканців...
ВідповістиВидалитиОлег Ущенко
12 хв. ·
тут мені розповіли, що "собаче" законодавство - було проблемою практично всюди. у Європі, коли приймалися закони, які регулюють поведінку собак і їх власників, доходило до того, що принципово було мати у робочих групах однакову кількість законотворців-собачників і тих, хто не має собак. бо собачники страшенно тягнули ковдру на себе. але раз посперечалися і завдяки компромісу там добре і собакам, і людям.
розсмішило, що у Швайцарії пропонували мало не зрівняти права собак з людськими. були такі навіжені.
у цивілізованому світі люди і собаки мають свої зони комфорту. за погане обходження з собаками доводиться платити великі штрафи. так само, як власник відповідає штрафами за поведінку собаки. наприклад, у тій же Швайцарії гарчання чи гавкання собаки - то вже привід для виклику поліції, з подольшою передачею справи до спеціальної комісії, яка може: а) накласти штраф, б) примусити сплатити компенсацію постраждалому, в) відібрати собаку. звісно, остаточне слово за судом.
подумалося, оскільки нашим законодавцям плювати на людей і на собак, то, давайте, добиватися прав для черепашок
ВідповістиВидалитиArtem Polezhaka
15 год ·
Поки я, як порядна людина, був в бані, тут купа народу постила фотки з мімімішними пухнастиками в честь Всесвітнього Дня Тварин.
Всі люблять зробити вумне ліцо і поговорити про те, що тварин треба захищати.
Але ж до тваринного світу належать і таргани, і глисти, і клопи, і k@ts@пЬI, і, пардон, кріси!
Тож давайте не узагальнювати, і казати прямо – ми відзначаємо День Мімімішних Пухнастиків.
Бо ця політіка подвійних стандартів, як на мене – просто якась латентна форма расизму.
Сєрдобольниє дєвочьки не втомлюються кричати про те, що відстрілювати бродячих собак – не гуманно, треба їх відловлюваи, щеплювати і стерилізувати (піздєц, як гуманно, дєвочькі!). Чому ви те саме не кажете про бродячих щурів? Дуже розумні тварини, так само відчувають біль. Про випадки нападу собак на людей я чув, бачив, і самого пару раз кусали. А про те, що криси загризли людину – хіба шо в кіно видів.
Не забувайте, що Диявол – в деталях.
Узагальнення – дуже простий і дієвий спосіб маніпуляції.
Наприклад, конкретний депутат Барна посилає на хуй журналіста. А Вова Зєлєнскій запускає флешмоб «ідіть у сраку». Тобто не конкретно ви, пане Барна, ідіть у сраку, а всі. Ти ще вийди на сцену у футболці «НАХУЙ ПАРЛАМЕНТ!» і заспівай «Заєбали, заєбали, заєбали!..» А чо, крєпостним нравіцца. Та всє оні там ворюгі!.. Та всєх іх нада!..
Ви дійсно так вважаєте? То може вам царя-батюшку і хватіт уже етой хуйні? Не будемо про прізвища, у кожного тут свої погляди, але немало з нас все ж таки назвуть в Раді хоча б одну людину, якій більш-менш довіряють. Так не забувайте, що одним праведником місто рятується.
Чи може всіх на хуй?
Більшість гумористів – тупі уєбани. Нахуй гумористів.
Дофіга журналістів – продажні брехливі шльондри. Нахуй журналістів.
Диявол – в деталях.
А щодо того яких тварин захищати, а яких ні, так не це рішати істоті, яка в харчовому ланцюжку стоїть нижче комарів.