про Таджикистан і Нову Зеландію

Коли мені у травні зателефонувала Шабнам Худойдодова і розповіла дещо з біографії таджицької  журналістки Барно Бегматзоди я почав розмовляти з режисерами про майбутній фільм. Як і де ми його зніматимемо і на які кошти я погано собі уявляв, але історія мене зацікавила. Як і не уявляв собі, що фактично в мене "на очах" 30 червня цього року відбуватимуться події в Кишинівському аеропорту. Оскільки від ідеї фільму я ще не відмовився, то й поки не розповідатиму подробиць, а передаватиму інформацію дозовано і, звичайно ж, за погодженням з Барно.

Для початку кілька речень про біографію Барно Бегматзоди. Народилася у вже незалежному Таджикистані. Проживала в місті Кулябі Хатлонської области. Закінчила Кулябський державний університет за фахом журналістика. Свою журналістську кар'єру розпочала на другому курсі. З 2013 до 2016 року працювала в газеті «Пайк». Після закінчення університету у 2016 році працювала кореспонденкою газети «Озодагон». З 2019  до 2020 року працювала головним редактором партійної газети "Хамрозі Халк". З 2020 до травня 2023 року я працювала в Радіо Озоді. З березня 2023 переслідувалася владою.

Далі буде...

P. S. Під час подій в Кишинівському аеропорту я ще раз переконався, що добрі і надійні люди є у цілому світі. Вони різних національностей та віросповідань. Але вони добрі, щирі і безкорисливі. Тому я писатиму про них і точно робитимемо фільм. А ще я дізнався, що в Молдові нема посольства Таджикистану, а в Україні - Посольства Нової Зеландії.

Світлина з обліковки Барно