про Білла Паскрела

Вчора не стало Біла Паскрелла - американського політика, член Палати представників США від штату Нью Джерсі з 1997 до 2024 року, одного з найактивніших членів Групи підтримки України в Конгресі США. Про це повідомив громадський діяч та журналіст Ігор Длябога."Улюблений Конгресмен Білл Паскрелл (D-N.J.), який пропрацював у Палаті представників понад 27 років, помер у середу вранці, повідомили в його офісі. Конгресмен був найпалкішим прихильником України, української незалежності, боротьби українського народу за незалежність у минулому та сьогодні. Він був великим другом української громади в США.

про борщ за рецептом

 Свій внесок у популяризацію борщу я вже пробував робити. Читайте за посиланням.

Але сьогодні маю зробити ще один допис. Він не дуже про борщ, але на увагу заслуговує.

Смак страв, котрі готує пані Марія, я не можу описати. Хіба Любов Бурак чи Олег Ущенко запросити і вони би описали... Ну і за словом в кишеню не лізе. Вчора випадково перетнувся на вулицях Файного. Мова зайшла про життя. І згадали нашу спільну знайому панікерку і ватницю. Пані Марія розповідає про чергову конспірологічну тему знайомої. На хвильку замовкає і видає : "Та шоб ти , ку@во, до кінця днів своїх варила борщ за рецептом Клопотенка"

На світлині знаменитий борщ від Андрія Левчука. Я його ще ні разу не пробував, але знайомі хвалили :-)

про Івана Богдана

З Іваном Богданом (саме так він представився) я познайомився з подачі Вадима Джуваги під час Маріупольської книжкової толоки. Він скромно представляв за столиком свої книжки "Патріотв'язні" та "Маріуполь. 2014" , і відчувався дещо сковано. Попри військову поставу відчувався мандраж виставкового дебютанта. Коли ж гортав історичну прозу на стендах - змінювався до невпізнання. Відчувалося, що він хоче за хвилини гортання охопити і пізнати невідомий історичний спадок. Погомоніли трохи. Пішли пити каву. Він запитував про історію українського підпілля. Розповідав, що чув і знає про багатьох учасників, котрі проживали на його рідній Донеччині. Я подарував йому книгу Андрія Кокотюхи "Червоний.  Без лінії фронту", та "За віру і волю". Розповів про зйомки фільму про Червоного. Він у відповідь підписав свою "Патріотв'язні".

Грошей брати не хотів. Зійшлись на тому, що я куплю "Маріуполь 2014", а ця - буде в подарунок. Говорили про роль Слова в житті та історії. Сказав, що на прем"єрі "Червоний. Без лінії фронту" в Маріуполі буде з побратимами в перших рядах...

Іван Богдан після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну  приєднався до полку «Азов». 4 квітня 2022 року отримав важке поранення, перебув у шпиталі на «Азовсталі». Загинув 8 травня 2022 року на заводі внаслідок влучання протибункерної бомби по одному з бункерів^{(Вікіпедія)}.

1 вересня 2023 року в київському Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрилась унікальна виставка пластилінових робіт маріупольця Дмитра Чернобая. Вражаючі пластилінові фігури перетворились на реалістичні образи, що відтворюють страх та напруженість військових боїв, а також символіку незламного духу українських захисників.

про "плач над Суджею"

 У різних пабліках періодично появляються плачі щодо "невимовних страждань" мешканців Курської области. Вони ж "мирні", "заручники Путіна", "жертви ескалацій" і т. д. "Нєвіноватая я" і все тут.

За моїми особистими, і, не дуже точними підрахунками, російські нелюди у 2024 році (дані на 08.08.2024 року) обстрілювали артилерією, мінометами, стрілецькою зброєю та наносили ракетні і бомбові удари по Юнаківській сільській громаді Сумщини 104 дні, Білопільську міську громаду у 2024 році обстрілювали 131 день, Хотінську селищну громаду - 117 днів, Великописарівську селищну громаду 127 днів, Краснопільську селищну громаду - 144 дні. Підкреслюю : не разів, а днів. І це лише з початку 2024 року. Кількість жахливих днів, при перевірці моїх підрахунків, може лише зрости.

Не бачили нічого? Не чули? Не знали? Нелюди.