Вчора у Кременеці відбувся вечір "Право на пам'ять" присвячений Станіславу Мікке. Учасники вечора перегляули документальну стрічку Рафала Геремека " Cпи, мужній", спілкувались з його вдовою - Боженою Мікке та перекладачкою праць Станіслава Мікке, довголітньою співробітницею Світланою Філоновою. Після завершення дискусії
« Роль історичних досліджень у формуванні візій прав людини на прикладі Катинської трагедії» Божена Мікке підписала перший конверт з маркою, виготовленою спеціально для цього заходу. Він полетить з Кременця до Варшави на вулицю Станіслава Мікке. Про перебіг заходу, буде не одна публікація, а тим часом - на знимці Ігоря Чайки - урочистий момент.
Захід відбувся з ініціативи Клубу полонофілів у рамках XIII Мандрівного фестивалю документального кіно з прав людини Docudays UA в Тернополі та Тернопільській області.
http://svoboda.te.ua/lyst-na-vulycju-mikke/
ВідповістиВидалитиhttp://teren.in.ua/2016/11/15/iz-krementsya-do-varshavy-poletyt-pershyj-konvert-iz-markoyu-stanislavu-mikke-foto/
ВідповістиВидалитиhttp://newukraina.blogspot.com/2016/11/blog-post_17.html
ВідповістиВидалитиЗаходи і люди, які надихають
ВідповістиВидалитиМені випала можливість 12 листопада відвідати захід присвячений пам’яті Станіслава Мікке. Проводився він у прекрасному місті Кременці. Хотілось б подякувати Клуб полонофілів у обличчі Світлани Філонової (з якою мені пощастило познайомитися особисто) за організацію заходу, глибину висвітлення матеріалу про видатного правозахисника! Було цікаво і пізнавально відвідати захід, а емоції, визвані переглядом фільму, особисто у мене переповнювали душу! Дякую! Також хочеться висловити слова подяки іще одному з організаторів – Володимиру Ханасу (за вмілі вирішення усіх на світі організаторських і творчих питань, та і приємно усвідомлювати що є люди відкриті для всіх) і звичайно ж, з чудовою Боженою Мікке (познайомитися з нею раніше я і не мріяла, а завдяки цьому вечорі-пам’яті знайомство відбулося). Таких людей як: Світлана Філонова, Володимир Ханас і Божена Мікке можна слухати годинами, вони розширюють межі світосприйняття і підвищують рівень освіченості.
Ольга Мора
Marek Sołtysik To piękne, że malowniczy Krzemieniec pamięta o Stanisławie Mikke. Ponadto wzrusza mnie możliwość ujrzenia (na zdjęciu) dużej reprodukcji portretu, który malowałem dla Przyjaciela, a którego On już nie zobaczył. Zobaczyła Bożenka (na zdjęciach w centrum) i dzieci Stasia, a także przyjaciele z "Palestry". Dobrze, że pamiętacie w Krzemieńcu - bo jednak coraz więcej... odchodzi.
ВідповістиВидалити