Місто - про яке я чув раніше, але ніяких асоціацій воно у мене не викликало. Точніше я лише три ознаки цього міста міг назвати - хокейний клуб Кошице, університет Павла Шафарика і місто,де завершив свій земний путь австрійський дипломат і військовик Еріх Лясота.
І абсолютно не уявляв, що Пряшів,набагато краще відомий мені, всього за яких пігодини їзди від Кошиць. При чому не порушуючи правила. Під час свого короткотривалого побуту я так нічого не побачив з того, про що собі уявляв раніше. Так, часу було направду обмаль, але вечірнє місто приємно вразило. А коли додати той факт, що офіційні барви міста - жовто-сині, не виділити його окремо в записці, я не зміг. Нехай вибачають Прага, Братислава, Будапешт і Ньїредьгаза :-)). Власне перегляньте знимки самі... І ще для теперішніх та майбутніх істориків. Тут народилось обоє дітей Миколи Дзюбінського і Кошіці спричинились до формування Академії спроможності громад...
Немає коментарів:
Дописати коментар