22 січня 2018 року о 16 годині в приміщенні бібліотеки-музею "Літературне Тернопілля" відбудеться урочисте погашення немаркованих конвертів, приурочених до 45-ї річниці чортківських подій. У ніч проти 22 січня 1973 року учасники "Росохацької групи" встановили над приміщеннями Чорткова 4 синьо-жовті прапори та розвішали 19 прокламацій до 55-ї річниці проголошення Четвертого Універсалу Центральної Ради.
Конверти виготовлені ДП "Укрпошта" на замовлення Творчого об'єднання "КіноХвиля" та Тернопільської Кінокомісії
Довідково
На початку 70-х років група юнаків із села Росохач на Чортківщині утворила підпільну організацію, котрі увійшла в історію як "Росохацька група".
5 листопада 1972 року, на лісовій галявині члени організації прийняли присягу, текст якої написав організатор групи Володимир Мармус. Її текст розпочинався словами: «Перед образом Святої Богородиці, перед лицем своїх товаришів урочисто присягаюся вірно служити Україні, боротися за її незалежність». Присягу прийняло десятеро хлопців: Володимир і Микола Мармуси, Петро Вітів, Петро Винничук, Василь Лотоцький, Володимир Сеньків, Андрій Кравець, Микола Слободян, Микола Лисий і Степан Сапеляк.
У ніч проти 22 січня 1973 року у Чорткові група провела свою резонансну акцію: встановила чотири синьо-жовті прапори та розвішала 19 прокламацій до 55‑ої річниці проголошення Четвертого Універсалу Української Центральної Ради в Києві.
У прокламації говорилося:
“Дорогі товариші! Сьогодні минає 55 років від того дня, коли в Києві IV Універсалом Центральної Ради було проголошено самостійність української держави. Цей історичний акт продемонстрував волю українського народу, його споконвічне прагнення до незалежності. Проте сьогоднішня радянська офіційна історіографія намагається показати цю подію в очах нашого покоління як антинародну. Це грубе перекручення історичної дійсності з обуренням засуджує передова громадськість. Це засуджує кожний, кому дорогі інтереси нації.
Дорогі товариші! Гідно зустріньмо цю знаменну дату, яка по праву вважається нашим національним святом!
Хай живе вільна Україна!”
Вже 19 лютого 1973 року почалися арешти, а наприкінці 1973 року року у Тернополі відбувся закритий суд. За статтями 62 (проведення антирадянської агітації і пропаганди) і 64 (створення антирадянської організації) Карного Кодексу УРСР Володимира Мармуса засудили до 6 років таборів суворого режиму і 5 заслання, Миколу Мармуса та Степана Сапеляка засудили до 5 років ВТК і 3 заслання к, Володимира Сеньківа і Петра Винничука — до 4 ВТК і 3 заслання, Миколу Слободяна, Василя Лотоцького і Андрія Кравця — до 3 роки ВТК і 2 заслання.
Указом Президента України від 18.08.2006 росохацькі побратими, нагороджені орденом „За мужність” І ступеня. Їхні імена закарбовані на пам΄ятній таблиці, відкритій на приміщенні Чортківського педучилища 26 січня 2012 року.
Сапеляк Степан був нагороджений раніше. Не у складі групи
ВідповістиВидалити