середа, 12 вересня 2018 р.

про "Таємний щоденник Петлюри"


6  вересня на екрани українських кінотеатрів вийшов фільм , котрий з самого початку вказав на певну подвійність. Почалося з назви фільму. Представляючи попередній розбір плюсів і мінусів фільму Олеся Янчука "Таємний щоденник Симона Петлюри" зверніть увагу, що сам фільм здебільшого іменують "Таємний щоденник Петлюри". Отож Вашій увазі відгуки  Андрія Руккаса , Вахтанга Кіпіані, Наталі Сьомчик, Віктора Долішнього,  другу частину відгуків Андрія Руккаса, Катерини Чепури, Дарії Гончар, третю частину відгуків Андрія Руккаса, Михайла Винницького, Вячеслава Чеш Омельченка, Ігоря Швайки, Михайла Ратушного. Відгуки рекомендуються до читання і до перегляду стрічки і після.

1 коментар:

  1. Сергій Петров
    39 хв. ·
    Ходив на "Таємний щоденник Симона Петлюри". При цьому намагався глянути на фільм і як сторонній глядач, і як історик.

    Почну з того, що ті, хто писав рецензії на фільм не знають історії та історичних осіб, які фігурують у ньому, а тому пишуть всяке різне, аж до повної єресі.

    Дійсно, у фільмі є купа ляпів з костюмами - це факт. Виконавиця Лєсі Петлюри дірівянна - також факт. Є низка нечітких сюжетних ліній (наприклад, урядова, але туди справді краще не лізти, бо навіть серед фахівців тривають палкі дискусії, а пересічний глядач взагалі голову зламає у змінах урядів за часів Директорії), є відверто провальні акторські роботи (аґєнт Володін - повний мінус нуль, коротше, провал року). Як історик, відзначу, що є декілька фраз, які явно є неправдою, зокрема, фраза Петлюри щодо того, що у Франції не велося жодної пропаганди українського питання. Велося! І виходив у часи Української революції цілий журнал французькою мовою, хоча, слід зауважити, цього було явно замало.

    Проте всі історичні ляпи - то можете висувати претензії д.і.н. Володимиру Сергійчуку, який є, свого роду, біографістом Петлюри.

    Я би не сказав, що фільм має рваний ритм. Загалом, дивився на одному подиху, не було часу нудьгувати. До того ж це є типовим фільмом Олеся Янчука, яким характерний загалом спокійний плин та спокійні характери героїв разом з чудовим екшном боїв. Так само не побачив надмірної комічності у постатях Винниченка та Грушевського. Вони показані досить влучно щодо їх ролі у творенні Української державності та їх реальних характерів - один був демагогом-популістом, а інший - намагався бути над конфліктом, що ніяк не рятувало ситуацію в Україні від конфліктів між різними групами влпиву. Я справді відзначив би те, як зіграв Ніщук. Дуже гарна акторська гра. Запам'яталася. Так, його реакція на смерть Петлюри відверто переграна, але в межах допустимого і нічого катастрофічного тут немає.

    Роль Петлюри Фролову вдалася і зіграно дуже добре. А от із закадровим його голосом - повна катастрофа: дикторські навички та вміння потрапити у темп фільму відсутні як явище.

    Що сподобалось. Гарно зіграно полковника Болбочана та епізод з його розстрілом (не варто забувати, що саме після розстрілу Болбочана в Армії УНР почалися тотальний разброд). Гарна вставка з реакцією Петлюри на єврейський погром у Проскурові та покаранням місцевого отамана, який його вчинив.

    Але найбільшою родзинкою фільму - є те, як совєти інспірували через французьку пресу та суд таврування Петлюри як антисеміта. Це, мабуть, найкраща частина всього фільму. І цей задум Янчуку дійсно вдався - зіграно як по нотах. Власне, чудово показано як працювали совєти через політиків, адвоката, пресу, а також яких дібрано "свідків" захисту (я не бачив, але мені казали...). Власне, хоча б заради цього на фільм варто іти! Гарно вдалася роль Християна Раковського з оцією підступністю дипломата-партійця - також запам'яталась. Роль Самуїла Шварцбарда у виконанні, на жаль, вже покійного Олега Треповського - це як з нічого створити пречудову роль.

    У фільмі повно алюзій. Зокрема, січня 1919 року, коли Грушевський вже був на еміграції (у фільмі Петлюра каже, що він не пам'ятає чи був Грушевський в Україні чи ні), але його дух під час суперечок Петлюри з Винниченком висів у повітрі. Тож не історикам наполегливо рекомендую після перегляду фільму штурмувати матчастину для заповнення прогалин знань. Вікіпедія Вам у поміч! :)

    Є й чимало перегукувань з іншими відомими фільми. Наприклад, "Адмірал" (той, що про колчака; на залісся, 2009), але без патосу, месіанства, без масштабу, без дурної лав-сторі і з людським обличчям, а також Ва-банк 2 (той момент, коли образ Петлюри переслідує Шварцбарда у Кейптауні).

    Коротше, фільм добротний, гарний і на нього обов'язково треба йти. Я поставлю йому тверду четвірку (приміром, "Дюнкерк" у мене заробив 4 з плюсом). Фільм обов'язково рекомендований для перегляду.

    ВідповістиВидалити