про те, що не може залишатись за кадром

Приїзд в Тернопіль Євгена Мамута і шум довкола приїзду оскароносця залишив за кадром чимало інших вагомих подій. Більшості присутніх так і залишилось за кадром події, котрі вартували уваги в першу чергу мистецтвознавців. Але правда в тому, що ще у 1991 головний режисер Харківського театру ляльок Євген Гімельфарб запросив Ірину Борисову на посаду головного художника, мало хто знає, що до від'їзду в США вона працювала над виставами «Tінь» за п'єсою Є. Шварца та «Декамероном» Дж. Боккаччо.
.Вистава "Колгосп тварин", над котрою працювала Ірина, вартує визнання хоча б тому , що на зорі незалежности, лише одиниці розуміли про що йдеться взагалі.

Гугл допоможе всім небайдужим знайти інформацію про творчість і життєвий шлях Ірини Борисової. Але не знати її співзасновництво музею анімації, спецефектів і мистецтва «Animagic» — Museum of Animation, Special Effects and Art (Lee, Massachusetts), де майстри проводять екскурсії і навчають азам мультиплікації і комбінованих зйомок людей у віці від 5 до 95 років та довголітнього патрона Харківського театру ляльок невиправдано.

Та, власне, зрозуміти, бодай трохи,  творчість Ірини могли небагаточисельні тернополяни- відвідувачі "Літературного Тернопілля". Але...

Не хочу займатися самоїдством. І не хочу аби Тернопіль ставав колгоспом тварин.

Хочу, аби за кадром не залишались важливі події та речі. Я особисто вдячний п. Ірині за автограф для музею і моїй внучці приватно. Але, направду, не хочу аби з її творчістю були знайомі лише вибрані...

Світлина з сайту "Вільного життя"