Богдан Данилович народився 9 лютого 1948 року в с. Стегніківці на Тернопільщині. Із 1966 року жив в Умані, був знайомий із відомою діячкою українського національно-визвольного руху Надією Суровцовою. Брав участь у поширенні дисидентського самвидаву, роботі уманського дискусійного клубу з обговорення питань національної політики. 1972 року, за два дні до запланованого весілля з коханою дівчиною Тетяною Литвиненко Богдана Даниловича заарештували та згодом засудили до трьох років таборів суворого режиму, які він відбув до останнього дня (реабілітований у 1991 році). Шлюб із Тетяною Олександрівною взяв уже в ув’язненні. У пермських таборах мав добрі стосунки з українськими, литовськими, єврейськими в’язнями сумління.
У 1988 році Чорномази створили в Умані філію Української Гельсінгської спілки, згодом були в числі ініціаторів створення Народного руху України, Української республіканської партії. З боку політичних супротивників Богдана Даниловича неодноразово було піддано нападам і побиттям.
У 1996 році заочно закінчив історичний факультет Львівського університету ім. І.Франка, у 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Національно-патріотичне підпілля Уманщини у Другій світовій війні (військово-політичний аспект)», працював доцентом кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.
Богдан Червак
ВідповістиВидалити5 квітня о 16:38 ·
Після тяжкої тривалої хвороби пішов із життя радянський дисидент, один із фундаторів Народного руху України, колишній голова Секретаріату ОУН, кандидат історичних наук Богдан Чорномаз.
Я знав Богдана багато років. Людина високої внутрішньої культури, без комплексів меншовартості, закоханий у свою родину і Україну.
Працелюб, яких мало. Останні роки в основному спілкувалися телефоном. Богдан мав намір видавати документи, публікувати статті й монографії про діяльність похідних груп ОУН у центрі і на сході України. Жалкував, що через слабке здоров’я не може працювати в Архіві ОУН. Любив виступати перед студентами, пишався, що має змогу розповідати молоді про героїчне минуле українського народу.
У нього було безліч планів і задумів. Яка важка втрата…
Від імені Проводу ОУН складаю співчуття дружині Тетяні - вірній соратниці, родині і друзям.
Україна втратила великого сина. Україна ніколи не забуде свого вірного сина!
Царство небесне, друже Богдане!
Р.S.Богдан Чорномаз народився 9 лютого 1948 року в с. Стегніківці на Тернопільщині. Із 1966 року жив в Умані. Брав участь у поширенні дисидентського самвидаву, роботі уманського дискусійного клубу з обговорення питань національної політики. 1972 року, за два дні до запланованого весілля з коханою дівчиною Тетяною Литвиненко Богдана Чорномаза заарештували та згодом засудили до трьох років таборів суворого режиму, які він відбув до останнього дня (реабілітований у 1991 році). Шлюб із Тетяною Олександрівною взяв уже в ув’язненні. У пермських таборах мав добрі стосунки з українськими, литовськими, єврейськими в’язнями сумління.
У 1988 році Чорномази створили в Умані філію Української Гельсінгської спілки, згодом були в числі ініціаторів створення Народного руху України, Української республіканської партії та осередку ОУН.
У 1996 році заочно закінчив історичний факультет Львівського університету ім. І.Франка, у 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Національно-патріотичне підпілля Уманщини у Другій світовій війні (військово-політичний аспект)», працював доцентом кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини.