Уладзімір Хільмановіч: Україна рятує Європу

Гарячий етап російської агресії проти України триває вже три тижні. Три тижні жахливих бомбардувань, руйнування інфраструктури, різноманітних будівель та загибелі не лише військових, а й повністю мирних жителів різних міст і міст України. Ці три тижні Україна – це по суті одна запекла оборонна боротьба. Єдина бореться за свободу і демократію по всій Європі. Серед тих, хто воює зі зброєю, є представники інших народів, зокрема білоруси. Тож існує велика солідарність східноєвропейських націй і держав, таких як Польща, Чехія, Словаччина у прийомі та розміщенні біженців. Вже є велика матеріальна допомога від Євросоюзу, є допомога зброєю та боєприпасами. Але, здається, цього замало. Українське керівництво відчайдушно закликає НАТО закрити небо над своєю країною, щоб уникнути загибелі мирних жителів. НАТО на це не йде, НАТО боїться і в принципі цей страх зрозумілий, зараз дійсно є чого боятися.

 Стратегія Заходу полягає в тому, що Україна виснажить агресора, а самостійно здобуде перемогу над загарбниками. Навіть якщо подумати так прагматично, стратегія ризикована, оскільки Росія ще не вичерпала всі свої резерви, а потенційна фінансова підтримка Китаю може істотно змінити загальну картину війни. Москва також може знайти союзників серед ісламських терористичних угруповань. Загалом складається враження, що для диктаторських країн, насамперед трьох великих тоталітарних держав – Китаю, Росії, Ірану – настав час, коли вони спробують знищити ненависну їм євроатлантичну демократичну цивілізацію. Ця війна надзвичайно вигідна для Китаю та Ірану. Китай, як і його імперський сусід, хоче ліквідувати незалежний Тайвань і зрештою отримати всю територію до Уралу. Іран досі не відмовляється від ідеї знищення Ізраїлю та панування в регіоні. 

Але Сполучені Штати та Європа можуть прорахуватися у своїх стратегічних планах. Днями десятки ракет впали на самому заході України, у Львівській області, за пару десятків кілометрів від Польщі. Тому нечисленні голоси тих, хто пропонує хоча б частково закрити небо, тобто над територією сусідніх держав і західною частиною України, видаються розумними. Це також буде значним кроком. Західні лідери бояться Третьої світової війни, але вони повинні зрозуміти і визнати, що вона вже наближається! І що раніше, вибираючи між ганьбою і війною, вони нарешті обрали обох своїх справжніх політиків. І як писала мудра Валерія Новодворська, шкода, що нині серед політиків є «чемберлени», а «Черчілля» нема. 

І ще кілька слів про головних лідерів. Не знаю, чи хтось звертав на це увагу, але, схоже, попередні президенти України – наприклад, Віктор Ющенко чи Петро Порошенко – не викликали у Путіна такої особистої ненависті, як Зеленський. Путін ненавидить його навіть, і, може, насамперед, за ім’я: двох Володимирів на історичному полі бути не може (бо Володимир – це лише той, хто «володіє світом»!). Не випадково московські ідеологи так довго будували концепцію спадкоємства від стародавнього Володимира Святославича або Володимира Хрестителя (він, до речі, спочатку був новгородським князем, а лише потім захопив київський престол, а пізніше охрестив стародавню державу). Але Путін не зміг стати другим Володимиром Ясним Сонечком (той, що для нашого Полоцька, щоправда, теж був кривавим загарбником!). Путін уже став Володимиром Чорним Темним. І «русский мир», який він ніс і несе своїми танками та ракетами, розсипається на очах у пилу. Разом з ним завалиться вірна слуга Московської держави Російська православна церква. Тепер навіть українські церковні структури та представники Московського патріархату, бачачи всі жахи російської «братської» окупації, підуть з неї. Щодо Володимира Зеленського, то він виявився неймовірно мужнім лідером нації. І це була одна з найбільших несподіванок цієї страшної війни. Зараз під керівництвом Зеленського та його союзників Україна рятує всю Європу. 

Уладзімір  Хільманович

Детальніше на: https://www.racyja.com/blohi-racyi/uladimir-hilmanovic/ukraina-ratue-europu/