Перипетії еміграції, або чи всі, хто поїхав з країни - зрадники?

 “Іноді мені здається, що всі, хто лишився, бездумно засуджують всіх, хто виїхав, просто за самий факт перетину кордону” (З листування в чаті Телеграм) 

Найбільшою помилкою нашого часу є думка, що сучасні військові конфлікти мають кордони й чітку лінію фронту. Це - далеко не так. Адже сучасна війна - гібридна, вона ведеться не тільки на землі. Полем бою стає економіка, політика і, звичайно, інформаційний простір.

Специфіка гібридної війни полягає в тому, що ракетним, бомбовим та артилерійським ударам як правило передують інформаційні. Такі удари спеціалісти називають ІПСО - інформаційно-психологічні спецоперації.

Ва Украіне выпусцілі адмысловыя канверт і марку, прысвечаныя Алесю Бяляцкаму

 

Ва Украіне выпусцілі адмысловы канверт, прысвечаны нобелеўскаму лаўрату прэміі міру Алесю Бяляцкаму. Адначасна выйшла і марка, прысвечаная Беларусі ў звязку з нобелеўскім уганараваннем праваабаронцы. Ініцыятарам такога выдання стаў Уладзімір Ханас, грамадскі дзеяч з Тэрнопалю. Ня так даўно ва Украіне прайшоў „Вандроўны фестываль” дакументальнага кіно аб правах чалавека Docudays UA. Яго галоўнай тэмай стала «Надзвычайнае становішча». Гэта зразумела і блізка ўсім нам. Надзвычайнае становішча – гэта выключная сітуацыя, калі асноўныя жыццёвыя патрэбы і правы чалавека знаходзяцца пад пастаяннай пагрозай.

Марка ў гонар Беларусі

Выйшла марка ў гонар Беларусі і капэрта ў гонар Бяляцкага
Ініцыяваў гэта ўкраінец, які ўсё жыццё і ўсе часы падтрымліваў беларусаў у барацьбе з дыктатурай
Можна выказаць словы ўдзячнасці асабіста аўтару і рэалізатару Volodymyr Khanas вялікі дзякуй
Слава Ўкраіне
Жыве Беларусь

Tanya Hatsura-Yavorska

Філателія проти росії в ООН

 

Два тижні тому завершився Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA в Україні. Його головною темою був  «Надзвичайний стан». Вона зрозуміла та близька всім нам. Надзвичайний стан — це виняткова ситуація, коли базові життєві потреби й права людини перебувають під постійною загрозою. Вчора – через пандемію, нині - через війну. Але, звісно ж, цією темою сюжети фільмів не вичерпуються.

Сьогоднішня публікація непретендує на вичерпність. Про закулісся фестивалю ми говоритимемо з регіональним координатором Мандрівного на Тернопільщині Володимиром Ханасом.

про Docudays UA та "жінок легкої поведінки"

 

Шановні колеги та колежанки!

За кілька днів стартуватиме черговий, вже 19-й, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, Низький уклін організаторам та тим, хто підтримує цю феноменальну інституцію і , поза всякими моїми сумнівами, інституційний рух. Отож:

Три нотатки виключно мої та з моєї пам"яті:

Олександра Матвійчук:Три речі перед врученням Нобеля

Зараз говорять армії, тому що раніше голоси правозахисників у нашому регіоні не було чути. Можливо, нас слухали на Комітеті ООН з прав людини, але точно не в тих залах, де приймаються рішення людьми при владі.
Якщо ми не хочемо жити у світі, де правила визначає той, хто має більш потужний військовий потенціал, а не верховенство права, такий стан речей належить змінити.
І я маю сказати три речі.
1. ООН та держави-учасниці мають провести реформу міжнародного миру та безпеки, щоб створити гарантії для всіх країн та їхніх громадян незалежно від їхньої участі чи неучасті у військових блоках чи військової потужності. Росія має бути виключена із Ради безпеки ООН за систематичні порушення статуту ООН.

про скарби тартанового серця

У світі є багато речей, подій та явищ, котрі важко надаються описам. Навіть, коли перо в руках маститого літератора. А от відчувати їх набагато простіше. Бо їх не потрібно пояснювати. В першу чергу, як на мене, мова йде про вдячність і солідарність. У дитинстві я фанатів від "Острову скарбів" Роберта Льюїса Стівенсона. ( і до цього часу захоплююсь малюнками з мультфільму). Але справжнім відкриттям і певним культурним шоком стала для мене історія про те, що Стівенсон був національним героєм далекого Самоа.