Збіг обставин і часу. Сьогодні я відвідав Майданек у складі групи українських та молдовських експертів, котрі прибули в Польщу у рамках проекту "Розвиток спроможності громад - досвід Вишеградської четвірки для країн Східного партнерства". В цей день в Україні і світі відзначали День Матері, в цей день відзначають День па́м'яті та прими́рення.
Тому не дивно, що у вухах постійно звучала знайома з дитинства "Спалена пісня" на слова Олександра Богачука:
Хай скаже вам попіл — той сивий Майданек.
Я чую, я чую, двадцятий мій віче,
Як спалена пісня щовечора кличе:
"Мамо, чи чуєш мене ти, мамо?
Мамо! Я хочу до тебе прийти!
Мамо!! Я рвуся до тебе, мамо!!
Але не пускають колючі дроти!!!
Ми бачили ці дроти....Пересторога для всіх на віки вічні... Для колег з Тернопілля хочу нагадати, що душпастир Майданека, блаженний католицької церкви Омелян Ковч розпочинав свою душпастирську працю в Підволочиську. З поваги до його подвижництва у неволі його слова " Наша доля - пересторога для Вас" викарбувані на стіні Майданека українською мовою.
Знимки Tatiana Mitrofan та Олена Черній
Немає коментарів:
Дописати коментар