Філателія проти росії в ООН

 

Два тижні тому завершився Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA в Україні. Його головною темою був  «Надзвичайний стан». Вона зрозуміла та близька всім нам. Надзвичайний стан — це виняткова ситуація, коли базові життєві потреби й права людини перебувають під постійною загрозою. Вчора – через пандемію, нині - через війну. Але, звісно ж, цією темою сюжети фільмів не вичерпуються.

Сьогоднішня публікація непретендує на вичерпність. Про закулісся фестивалю ми говоритимемо з регіональним координатором Мандрівного на Тернопільщині Володимиром Ханасом.

про Docudays UA та "жінок легкої поведінки"

 

Шановні колеги та колежанки!

За кілька днів стартуватиме черговий, вже 19-й, Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA, Низький уклін організаторам та тим, хто підтримує цю феноменальну інституцію і , поза всякими моїми сумнівами, інституційний рух. Отож:

Три нотатки виключно мої та з моєї пам"яті:

Олександра Матвійчук:Три речі перед врученням Нобеля

Зараз говорять армії, тому що раніше голоси правозахисників у нашому регіоні не було чути. Можливо, нас слухали на Комітеті ООН з прав людини, але точно не в тих залах, де приймаються рішення людьми при владі.
Якщо ми не хочемо жити у світі, де правила визначає той, хто має більш потужний військовий потенціал, а не верховенство права, такий стан речей належить змінити.
І я маю сказати три речі.
1. ООН та держави-учасниці мають провести реформу міжнародного миру та безпеки, щоб створити гарантії для всіх країн та їхніх громадян незалежно від їхньої участі чи неучасті у військових блоках чи військової потужності. Росія має бути виключена із Ради безпеки ООН за систематичні порушення статуту ООН.

про скарби тартанового серця

У світі є багато речей, подій та явищ, котрі важко надаються описам. Навіть, коли перо в руках маститого літератора. А от відчувати їх набагато простіше. Бо їх не потрібно пояснювати. В першу чергу, як на мене, мова йде про вдячність і солідарність. У дитинстві я фанатів від "Острову скарбів" Роберта Льюїса Стівенсона. ( і до цього часу захоплююсь малюнками з мультфільму). Але справжнім відкриттям і певним культурним шоком стала для мене історія про те, що Стівенсон був національним героєм далекого Самоа.

про Василя Мармуса

 

Такі звістки б"ють, як обухом по голові. 

Чомусь вони прилітають близько півночі.

 Нема слів. Тільки біль. Лети у вирій, Сину.

 Там, серед українських Героїв Ти здобув своє місце.

Залишаються нам недоспівані тобою пісні і осиротілі героїчні батьки.

Незіграні ролі зіграє Софійка. І плакатиме дружина у розпачі.

Тисячі твоїх друзів наводитимуть твій приклад жертовности і любові до України.

І фільм буде про Тебе, але не з тобою.

Ми, всі, хто тебе знав і любив,  будемо вчитися жити без Тебе.

С.У! Героям слава! 

П.С. З останньої нашої розмови. Твій бадьорий голос звучав десь так. :"Васильовичу, як Ви там?. У мене були найкращі в світі волонтери. Понавозили більше аніж всього. Війна скоро завершиться. Так що готуйте сценарій. Хочу зніматись у фільмі. І там має бути багато пісень"...

 

Уладзімір Хільмановіч: Наш Івашин

 

У Гродно розпочався черговий суд, а точніше кримінальний процес. Цього разу над журналістом Денисом Івашиним. Навіть за мірками масових переслідувань і репресій у Білорусі протягом останніх двох років цей процес є досить незвичним. Публіцисту закидають не більше, не менше, а державну зраду через нібито шпигунство на користь України. 

Суть даного кримінального провадження полягає в наступному. КДБ звинуватило Дениса у співпраці з українською розвідкою. Спочатку журналіста підозрювали за статтею «Втручання в діяльність працівника органів внутрішніх справ». Пізніше йому також висунули звинувачення за ч.1 ст.356 Кримінального кодексу Білорусі «Державна зрада». За цією статтею журналісту загрожує від 7 до 15 років позбавлення волі.

Денис Івашин: Жыве Беларусь!Слава Україні!

 

17 серпня розпочалося друге засідання закритого процесу над журналістом Денисом Івашиним у Гродно. Стали відомі подробиці першого дня суду.

Мама Дениса розповіла про момент, який він запам'ятає на все життя. 15 серпня вона заздалегідь прийшла до будівлі обласного суду в надії побачити сина. Незабаром вона здалеку помітила, як до бічного входу під'їхала службова машина, з якої через деякий час забрали Дениса. «Як би я охарактеризувала свій стан... Я повністю замкнулася, бачила тільки Дениса. Я кричу: «Синку, я тут!» Він почув і відповідає: «Мамо, я в порядку! Не переживай! Ми переможемо», – сказала Людмила Івашина. 

Також стало відомо, що Денис поза межами судового засідання в коридорі кричав "Живе Бєларусь!" Слава Україні!"

Детальніше про засідання у статті Гарадзенская правооборона

Дзяніс Івашын перад судом выгукнуў «Жыве Беларусь!