неділя, 17 квітня 2016 р.

Про децентралізацію

Відвідуючи новостворені територіальні громади як в  рамках проекту «Громадський моніторинг відкритості місцевих бюджетів вТернопільській області» за участю  коаліції громадських організацій «Своє!» так і під час інших заходів звернув увагу на достатньо тривожний факт. Більшість очільників об’єднаних територіальних громад та їх найближче оточення досить дивно уявляють собі виклики, котрі стоять перед ними.
Все зводиться до алгоритму – дайте нам більше коштів – і ми всі питання вирішимо. Коли ж мова йде про ідеологію суспільного буття, публічність використання спільного майна та коштів, наявність Статутів та Стратегій розвитку територій – у кращому випадку відповідь – у нас  на це нема ні людей, ні ресурсів. На пропозицію співпраці у вирішенні проблем, залученні експертів як українських так і міжнародних , підготовки якісних інфраструктурних проектів, здебільшого повертаємось до скрипучого алгоритму заїждженої пластинки – у нас нема коштів, знайдіть кошти, ми все вирішимо самі. Направду такий стан речей влаштовує і місцеве керівництво і  органи влади найвищого рівня. Ситуація сьогодні наглядно ілюструє , що створення нових громад патерналістичним методом ніяким чином не впливає на вертикаль місцевих адміністрацій і територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади. За вирішення проблем територій – потрібно дякувати керівництву нагорі і нема потреби звітуватись внизу. Що й казати – дзвіночки тривожні. Більше того, передавання в місцеві бюджети великих сум грошей, створює небезпеку бездумного і бездарного використання в кращому випадку. В гіршому - або невикористання взагалі, або тупий "дєрібан" між своїми. І без детального аналізу ситуації у новостворених територіальних громадах,  звітувати про «незмінність курсу на децентралізацію» ранувато...
Тим, хто має час та натхнення читати більше аніж заголовки текстів, рекомендую до читання переклад тексту філософа та правозахисники Миколи Козирєва. Я повністю поділяю його позицію.

Портрет Гройсмана внизу на моїй сторінці, цього палкого прихильника і провідника ідеї децентралізації, яка проходить за формулою "ми вам тепер дамо більше грошей", - закликає до дискусії з цього приводу. Я вже говорив, що ці виділені додаткові гроші до місцевих бюджетів зараз, при збереженні цього злодійського капіталізму для обраних - "подушка безпеки" для місцевих феодалів. Чому? Тому що ні місцевим бюджетом, ні землею, ні іншими ресурсами самі жителі сіл, селищ, міст ніяк не розпоряджаються. Хоча згідно зі ст. 142 Конституції саме вони, як члени територіальної громади, є власниками цього багатства. Так ось, нашому високому начальству, якщо воно, пофантазуємо, піклується про розвиток країни, дійсно потрібно провести цю найважливішу "земську реформу". І не гроші "спускати" з Києва від своїх щедрот, а вказане конституційне де-юре трансформувати в де-факто. Для чого потрібно:
1) Внести відповідні зміни до Конституції, згідно з якими всі територіальні громади України засновуються як юридичні особи публічного права.
2) Статутами територіальних громад визначається суб'єктність громад і кожного члена громади як громадянина, що живе на цій території, через право власності на все багатство, в тому числі надра, в межах своєї юрисдикції.
3) Розмежувати комунальні та державні землі, надра і діючі там підприємства в порядку договору між державою і територіальною громадою.
4) Всі виборчі округи раз і назавжди повинні географічно збігатися з територією, на яку поширюється юрисдикція громади.
5) В Конституції і в Статуті громади прописати норму про те, що органи місцевого самоврядування формуються громадами для збереження і примноження комунальної власності, для чого мери, депутати і виконавче начальство наводяться до відповідної присяги, записаної в Статуті, вводиться порядок формування реєстрів комунальної власності, а перед кожними виборами проводиться незалежний (за участю представників громади) аудит комунальної власности.
6) Повторне обрання всіх керівників можливо тільки за критерієм дотримання зазначеної присяги. За порушення - під суд.
Я не претендую на загальність і достатність зазначених заходів, але така реформа може бути і названа "децентралізацією" і, попутно, "боротьбою з корупцією". Та й, власне, боротьба як така, думаю, не буде потрібна. У тому числі з олігархами - вимруть як динозаври.
Так, ще одна важлива обставина: при такій реформі гроші для розвитку країни, забезпечення соціальних стандартів та безпеки, будуть вже текти по іншому руслу - не "спускатися зі столиці", а підніматися туди від процвітаючих регіонов. В обмежених  нормами управлінської ефективності столичних чиновників кількостях .

1 коментар:

  1. Дуже слушні роздуми. Саме про це говорив із місцевими районними владцями. НЕмає жодного реалістичного уявлення про отого "звіра"-децентралізацію. Не вірю, що ясність внесе Гройсман. На жаль.

    ВідповістиВидалити