Писати про події в Криму дворічної давності дуже складно. Тому обмежусь викладенням кількох опублікованих цитат, озвучених мною одразу після приїзду місії ІЦ Майдан Моніторинг з Криму.
“Водночас монітори дотримання прав людини мають всі підстави стверджувати, що ситуація в АР Крим однозначно характеризується як така, що визначена Конвенцією ООН про захист цивільного населення в умовах війни, а саме: часткова окупація території країни,
у випадку, коли цій окупації не чиниться жодний збройний спротив. Відповідно як діяти, як трактувати в цих умовах ситуацію — важко говорити, бо це вперше в сучасній історії і вперше з цим стикається Україна”, - заявив Ханас.
“Зробити висновки з дотримання прав людини в Криму дуже важко. Там діє право сильного, право автомата, право озброєної зграї. Скажімо, з тих основних напрямків, якими ми займалися, конституційні права і свободи мають ті, в кого георгіївська стрічка, хто має прописку в Анапі, хто носить автомат з ознаками російських військ. Абсолютно повсюдно порушується право на професію, обмежується право громадянства. Це відбувається всюди”, - сказав Ханас.
Українці мусять зрозуміти, що кримськотатарський народ на передовій війни і ми мусимо слухати їх, підтримувати і робити правильні висновки. Попри власний егоїзм і власні втрати...
На знимці - "Мирні" російські БТРи забезпечують у Сімферополі "мирне волевиявлення" 16 березня 2014 року. Більше знимок можна знайти за твіттеробліковкою місії.
Кримські нотатки моїх колежанок по місії Альони Балаби та Вікторії Сибір від 16.03. 2014.Кримське відео від Тані Таран увечері того ж дня.
Мій виступ 24 березня 2014 року під час дискусії "Крим до і після 16 березня. Свідчення очевидців", в рамках 11-го Міжнародного фестивалю DocudaysUA 24 березня 2014 року
http://www.stina.in.ua/krim-dva-roki-tomu/
ВідповістиВидалитиhttp://www.crimea-info.in.ua/krim-2-roki-tomu/
Володимир Горбач
ВідповістиВидалити2 хв. ·
За останні 4,5 роки РФ здійснила немало актів агресії проти України, у тому числі пряме вторгнення, окупацію та анексію території.
З точки зору міжнародного права це набагато більші злочини, ніж сьогоднішній. Але міжнародне співтовариство реагувало на це дуже мляво, неадекватно загрозі.
Сьогодні у них з'явився ще один шанс подивитися правді у вічі. І роздивитися у дзеркалі хто насправді дипломатичною мовою "втрачає обличчя".
І найгірше, що вони можуть зробити, це повторити фокус Саркозі часів російського вторгнення у Грузію 2018 року. Коли провину за агресію фактично поклали на жертву агресії.
Якщо це станеться і новий виклик ескалації знову "заговорять", то Україні точно залишиться розраховувати лише самій на себе, це нас лише мобілізує.
Ми якось дуже рано розслабилися, перестали тримати у фокусі уваги війну і зовнішні загрози, переключилися на виборчі кампанії та тему внутрішньої дестабілізації.
Але як би не розвивалися далі події на морі, я думаю, що повномасштабної війни не буде. Керчинський інцидент увійде в історію як епізод російської безпекової кризи чи російської кризи міжнародного права...
ВідповістиВидалитиOleksii Andriichuk
16 хв. ·
Думки на ходу...
Усе панство, яке гарантовано знає як перемогти у ситуації в Керченській протоці - передайте будь ласка ваші власні атомні ракети та підводні ракетоносії у розпорядження ВМФ України.
А як не маєте такого -
ТО НЕ ПИ#ДІТЬ ДАРМА!
Краще коктейлів на бензині пару штук скалатайте.
І поновіть у пам'яті схему розбирання-збирання АК.
І ножа погостріть.
ВідповістиВидалитиВолодимир Якимів поширив допис.
Щойно ·
#війна триває.... 5й рік!
Roman Burko
1 год
Друзі, не варто панікувати, війна йде 5й рік. Будемо спокійно робити кожен свою справу. Зі свого боку, поки не оголошена мобілізація, у відповідь на агресію РФ у Азовському морі InformNapalm завтра випалить особисті дані штурмана винищувача Су-30СМ. Опублікуємо також аудіоперехоплення його розмов. Підготовка одного високопрофесійного пілота у РФ триває близько 10 років і коштує приблизно від $4 до $8 млн. Тому випалюємо саме пілотів.
Це крапля в морі, проте це краще, ніж сидіти склавши руки, або панікуючи репостити як все погано.
Viktor Pushkar кожний конфлікт тягне за собою порушення прав людини. Злочинець теж людина, і має права. Але припинення протиправної поведінки особи також передбачено законодавством. Уявіть собі, що хтось порушив права Аксьонова в 2014 році. Необережно поклав пикою в асфальт, а потім закрив в камері на пару місяців. Від того могла вийти очевидна користь.
ВідповістиВидалитиViktor Pushkar від початку російської агресії я припинив співпрацю з деякими правозахисниками. Тому що в цьому конфлікті я на боці України. І не маю бажання працювати з людьми, які вважають, що Україна і РФ в конфлікті винні однаково. Харків і Одесу відбили силовими методами, а не мантрами...
Алі Татар-заде
ВідповістиВидалити11 год ·
деякі речі я пишу часто. Деякі - рідко. Деякі - щорічно, чи напіврічно, щоби нагадати про забуте. Те, що я “освіжаю” рідше ніж раз на рік - це програмні речі. Востаннє про це я писав ще 2014 року. Оскільки возик не зсунувся ні на пальця, я опишу ізнову, з надією що аудиторія в мене з того року також дещо освіжилася.
Україні потрібні дієві і впливові союзники для повертання Криму.
Більше дієві і більше впливові, ніж тепер. Ті що є - хай будуть, але треба більше.
Тому я пропоную.
Україна оприлюднює “Кримську декларацію намірів”.
У цьому документі йдеться про плани України на роки після деокупації.
У ньому не йдеться про те, як це станеться, ота деокупація.
А про те, що буде далі.
Лише про деякі речі, які будуть далі.
Які цікавлять загадкові впливові та дієві сили, які я згадував напочатку.
Україна складає перелік об’єктів - архитектурних, скульптурних, господарчих, курортних - які вона МАЄ НАМІР передати в довгострокову оренду після звільнення Криму.
Пояснюється це тім, що (future in the past) коли Крим буде звільнено, низка чинників призведе до того, що Україна не схоче або не зможе чи радше не знайде потрібним займатися деякими об’єктами на півострові першочергово,
одначе, буде згодна віддати їх під добрий нагляд до колективів, організацій, персоналій та об’єднань, яким вона довіряє.
Міра довіри - це принципове і дієве невизнання аншлюсу (необхідне, але недостатнє) або дієве сприяння визволенню Крима (достатнє, щоб потрапити в пріоритетну частину списку).
Перелік об’єктів має бути смачним, легендарним.
Оте трикляте Ластівчине гнездо, розпіарене та омріяне настільки, що з нездорової любові до нього завжди безпомилково можна визнати некримського, заїжджого - хороший приклад.
Усілякі царські дворці, графські дворці, церкви, собори, які не є археологічними пам’ятками, і багато усього того, що напхали в Крим за першу, “велику” окупацію часів царизму.
Зараз вони як цвях у нашій сраці, вибачте.
Ухажувати за їми - тупо, а не ухажувати - хайп на весь світ, що не дорожим ворожим ампіром.
Все це виставляється на довгострокові оренди, концесії та інші види користування.
Кому?
Приблизний перелік:
- царським, дворянським та купецьким нащадкам, строго з еміграції, строго з того кола, яке хоча б не визнавало аншлюсу, а пріоритет - тим хто публічно або інакшим чином допомагав Україні повертати півострів.
- лобістам, фірмам які вони представляють - якщо їхній внесок в наближення краху агресора, звільнення півострову буде суттєвим.
- бізнесменам, приватним особам, публічним особам, церквам, сектам, мафіям і так далі, і знову ті самі вимоги до потрапляння в список.
Сам список, ясна річ, складає голова держави і він тримається потай від сторонніх.
Україна підкреслює, що не несе відповідальности за методи, якими зацікавлені в об’єктах особи наближатимуть щасливий фінал, однак обіцяє гідно оцінити таку діяльність на свою користь.
Поясню свою думку.
Усі такі престижні й виспрені об’єкти принесуть доходи тільки виведені з державної комерції.
Ясна річ, більшість доходів піде власникам, а Україні залишиться вдовольнятися “усього лише” податками і орендами.
Зате на чолі них не будуть стояти ті самі кріпкі хозяйственики, які вміють тільки виморочувати об’єкт під майбутню приватизацію, та займатись тупим бізнесом типу здавати матраси в царських конюшнях на ніч, і показувати збитки та просить дотації.
В держави, в автономії чи области, як воно там буде, тоє “добро” буде зайвим. Тільки псуватиме нам чиновників і відволікатиме їх від справді великих справ.
У той же час, допоміч від яких-небудь дворянських родів, галузевих мафій, міжнародних корпорацій та навіть окремих держав нам дуже не завадить.
І я певен, що це їм буде чудовим стимулом.
Бо з західним світом - світом, в який ми так хочемо - прийнято до кожного прохання додавати пропозицію.
Пора вже це засвоїти.