неділя, 5 лютого 2017 р.

як стають українцем(українкою)?

Трохи більше як за місяць перед Майданом Гідності відбулася дискусія Майдан Reload  на тему «Як сприймають Україну і українців в Європі?». Не скажу нічого нового, коли повідомлю, що розвивати тематику не було часу. Сім тижнів тому на прохання однієї абсольвентки європейського університету я розповідав їй про власне відчуття українства.
Цілком незалежно від цих подій перегортав збірку Севярина Квятковського "Як стаць беларусам". І запитав себе: а як стають українцями? Тому й запитую своїх знайомих - як це сталося з вами? Як стають українцями(українками)? Думаю, що Ваші відповіді не менш важливі від текстів Міхновського, Липинського, Донцова, Теліги, Параджанова... Щоб не обмежувати коло респондентів - всіх, хто бажає відповісти на це запитання, присилайте свої роздуми на мою електронну пошту. khanas.volodymyr@gmail.com Перша сотня з відповідями вже готова. :-)
З Вашого дозволу Ваші тексти будуть оприлюднені у деннику

16 коментарів:

  1. Першим відгукнувся Андрій Вовк.. http://www.dw.com/uk/%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D1%83-%D0%B7-%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%B7-%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%8E-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E/a-16829791

    ВідповістиВидалити
  2. Добре починання! Дякую Володимире!
    Завтра поминатимемо українського журналіста Сашка Павленка (брав участь у створенні газет, які друкували у Литві за харківськими гранками, а потім потягом передавалися сюди й миттєво розкуповувались за ціною п'Ятдесяти Ізвєстій)
    Дев'ять днів тому, провівши його, кожен по колу поділився власною історією.
    Моя історія проста: пісні у бабусиній хаті на свята, вдумливий, зворушливий шкільний учитель.

    ВідповістиВидалити
  3. 30.01.17 Сашка Павленка нестало((( Уточню - газети потягом з Литви не передавалися, їх возила Валентина (туди - макети - надруковані на папері тексти, наклеєні на картон, і вклеєні у них правки. Кожну літеру для правок ми вирізали ножичками, намазували ПВА, наколювали на голочку і ліпили на макет - от такі були правки). Валя возила постійно, з нею споч. ще хтось їздив....одного разу таки її затримали з усім накладом у Білорусі, газети відібрали....була перерва, але пізніше вдалося відновити публікацію вже в Україні....

    ВідповістиВидалити
  4. У мене приблизно так: в графі національність - все складно. Щоб спростити, вважаю, що українцем мене зробив паспортний стіл і воєнкомат. Може здаватися, що паспорт і інші бамажки - формальні ознаки, що не мають ваги, головне - щось мати у душі. Ну, але для мене в силу виховання й походження питання стоїть саме про те, щоб ставати українцем. Зовсім не очевидним є рішення залишатися тут, платити Україні податки, чекати повістки, користуватися послугами цієї держави й у силу умінь вкладатись у розвиток тутейшого суспільства.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. І ще про те, що сприяє цій моїй особистій українізації: реальні та віртуальні спільноти, до одної з яких і ви, пане Володимире, належите. Дружина з Волині. Захоплення Антоничем і ще кількома авторами. Нелюбов до імперщини

      Видалити
    2. Дякую.. Де взяти фото? :-)

      Видалити
  5. Jak staty Ukrajincem? Nu, osobysto v mene ce vidbułosia v toj sposib, szczo ja spoczatku stav ZAPEKŁYM NENAVYSNYKOM SOVKA!!

    A jak vidomo,"sovok" totożnyj za svojeju suttiu "kacapstvu": izyq, скрєпи -- vse zvidty, z Ordy.

    Vidpovidno, ja zrostav na tezi anty-kacapstva. Ałe jakszczo je szoś CONTRA, to maje buty i PRO.

    Pozajak v pidlitkovomu v perehidnomubdo pidlitkovogo viku potrpapyv same na Gałyćki tereny - zvidky pohodyť mama, - to ce seredovyszcze mene vże "dotoczyło" jak Ujrajincia.

    Jakby ż potrapyv na tereny, zvidky rodom tato - a ce Kryvyj Rig, - to pevno, buv by nyni takym sobi peresicznym "руццка-ізикім укрАінцем".

    Toż jakby nasampered ne Gałyczyna i troha szyrsze - vzagali Zahidna Ukrajina - to można z upevnenistiu kazaty, że ja b skurvybsia i skacapyvsi b z rokamy na Kacapskij Krájini...

    Toż:
    Svobodu Gałyczyni, Vołyni ta Bukovyni i Zakarpattiu (nu i Podillu, jakszczo zahoczuť) - vid shidnogo sovka ta kacapstva!!

    Naj Żyje Vilna Zahidna Ukrajina!! ;))

    ВідповістиВидалити
  6. лаконічно:
    через загострене видчуття гідності )

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. а нелаконічно? а на три-чотири абзаци?

      Видалити
  7. Я відчува себе українцем коли сидів в колонії за свабрикованим звинуваченням і російсько мовний від народження почав вчити українську мову і вимагав від персоналу колонії спілкуватися зі мною виключно українською мовою. Вдруге коли пішов голодувати під Укрдім за українську мову, а втретє коли пішов на Євромайдан. Як на мене з практики спілкування з різними людьми це відчуття, усвідомлення українця або дається від народження, або пізніше, або не дається взагалі.

    ВідповістиВидалити