суботу, 18 лютого 2017 р.

Уладзімір Хільмановіч:Привид Адольфа

                                                                                                  
Привид бродить Європою. Навіть не лише старою, вже        недоброю Європою, а по всьому світу бродить привид Адольфа Гітлера. Бачення, незвичайні прояви і появи то тут, то там розбурхують і стрясають суспільство, не дають спокою поліції та іншим силовим структурам. Минулого тижня нечистий дістався аж до Гаваїв, де на тенісному матчі між жіночими дружинами США і Німеччини поплутав фонограми гімнів.
На церемонії відкриття організатори офіційної зустрічі запустили в динаміки замість сучасного гімну Німеччини нацистський гімн - "Дойчлянд юбер аллєс", заборонений ще в 1945-му. Німецькі фройляйн спершу посміялися, потім, мабуть, навчені керівництвом, висловили своє обурення. Нарешті американці вибачилися, інцидент згладили. Але що робити з привидом?!
А ось на батьківщині біснуватого фюрера, в невеликому містечку Браунау-на-Інні зараз шукають двійника лідера Третього рейху. Періодично на вулицях цього міста появляється молода людина в образі незабутнього Адольфа: то біля будинку, де з'явився на світ тоді ще невідомий Шікльгрубер-молодший, то в книжкових магазинах, де він уважно читає журнали та інші видання про історію Другої світової війни. Любителя таких епатажних перформансів напевно піймають і строго покарають, але що ж робити з привидом?! 
Сміх сміхом, жарти жартами, а реально ситуація в Старому світі ось-ось хитнеться з доведеної до абсурду "лівої" демократії до крайньої правої політики. Аналітики називають це "ефектом маятника". Причому прийдуть нові лідери до влади через демократичні вибори. Нова хвиля політиків, які сповідують ультраправі, а іноді і чітко нацистські погляди, піднімається все вище. Мало не переміг в Австрії такий претендент на владу, у Франції має шанси стати на чолі держави Марі Ле Пен, яка очолює "Національний фронт". У тій же Німеччині на різних регіональних виборах набирають силу німецькі радикали, які пропонують прості рішення складних проблем. Так що епоха Ангели Меркель неухильно наближається до свого кінця. Всі ці політичні кола, які раніше були просто маргіналами, в своїх зовнішніх пріоритетах орієнтуються на путінську Росію, а багато безпосередньо пов'язані з нею тісного співпрацею. Так що кризу загальноєвропейської політики останнього десятиліття можна вже називати крахом. Вже і про кінець грошової еврозони заговорили. Все це на руку кремлівським володарям, які мають чимало міцних союзників і партнерів в нових політичних елітах і бізнес-колах континенту. При такому розвитку подій коричневий пояс може оперезати велику і головну частину Європи. 
Московській владі залишається тепер така дрібниця як зміст своєї влади. Нібито їй зараз нічого і не загрожує в самій країні. Головна ж проблема - це заплутана ідеологія верховної пропаганди. Вона цілий час страждає, прагнучи з'єднати "червоне" з "коричневим". То Ніколая Другого канонізуюць, то Колчака паплюжать. То колишню царську імперію хвалять з чорносотенним православ'ям, то Антихристу Леніну в мавзолеї поклоняються. Такий ось ідеологічний коктейль в соті роковини Жовтневої революції. Але ж треба ще все це підкріпити любов'ю народу і наскрізним патріотизмом. Ось в азіатських країнах все простіше, там народна любов до місцевих падішахів традиційно набуває тотального й загального характеру. Новий-старий керівник Туркменистану Гурбангули Бердимухамедов на виборах президента цієї країни назбирав по виборчим засіках майже 98 відсотків голосів. Ще 8 наполегливих "опонентів" Бердимухамедова нашкребли разом цілих два відсотки. Лідери "дружественних" Туркменистану держав Володя і Саша можуть тільки облизуватися на такі результати. 
Так ось в Росії навіть спеціальний День патріота пропонують встановити. Хоча патріотизм там начебто і так зашкалює. Але патріотизм - це зовсім інше. Адже патріот - це той, хто любить своє, але при тому поважає чуже. А в державі, яка нібито перемогла гітлерівський фашизм, зараз домінують ксенофобія, шовінізм, антисемітизм, якраз бродить привид Адольфа.
Уладзімір Хільмановіч , Беларускае Радыё РАЦЫЯ


Про минулорічний вступ Уладзіміра Хільмановіча до Союзу бєларуських письменників "Зрілість Хільмановіча"
Світлина із Всемережжя

Немає коментарів:

Дописати коментар