Про цю подію годі було знайти інформацію в совєтських підручниках. Ніяка вона не вписувалась у тодішні історіографічні канони.
Та й у сучасній російській Вікіпедії про цю подію є лише побіжна згадка. Тому цей історичний факт тим більше заслуговуує уваги.
Та й у сучасній російській Вікіпедії про цю подію є лише побіжна згадка. Тому цей історичний факт тим більше заслуговуує уваги.
Отже 1 лютого 1661 в Могильові під час війни Московії з Річчю Посполитою 1654-67 рр. вибухло Могильовське повстання.
Трохи більше 6 років перед тим 3 вересня 1654 Могильов перейшов без бою на сторону московського війська під час російсько-польської війни 1654-1667 року(Тринадцятилітня війна). Городяни присягнули на вірність московському цареві Олексію Михайловичу. Але вже незабаром між магістратом і московською військовою адміністрацією виникли протиріччя. Пепрший значний конфлікт стався 11 вересня 1655. Воєвода доповідав царю, що могильовчани «хочуть вибрати без государева указу війта і бурмистрів,і райців і лавників». Могильовці послали депутацію до царя і домоглися затвердження бажаних кандидатур. Однак конфлікт заглиблювався, магістрат відмовлявся виконувати накази воєводи. Цар, незважаючи на свої попередні обіцянки, повеісю санкціонував дії останнього.
Згодом вибухнув конфлікт між бєларуським православним духовенством і московською ієрархією. З 1665 року на Могильовську кафедру призначення робилися московськом патріархом. Частина опозиційного могилівського православного духовенства разом з ігуменом Кутеїнського монастиря Йоілом Труцевічем була вислана в глиб Росії. Книги, начиння, друкарню і вчителів Могильовської братської школи також вивезли в Московію. Московські служиві люди чинили грабежі, гвалтування, навіть спалення православних храмів. З міста вигнали всіх євреїв, котрих знищили в околицях міста. В 1660 році на річці Бася під Могильовим військо Речі Посполитої розбило москвинів. І міщани Могильова розробили план повстання в місті згідно з яким всі господарі, в чиїх будинках стояли московські ратники, повинні були вилучити кремені з рушниць і 10 лютого на заклик бургомістра Йосипа Леоновича почати повстання.
Однак масове повстання розпочалося 1 лютого через грабежі і приниження на ринку московськими ратниками могилівських торговок. Під вигук «Пора! Пора!» бургомістр Йосип Леонович, озброєний мечем, кинувся рубати кривдників .
Задзвонив дзвін на ратуші, який також підтримав повстання. На допомогу міщанам прийшли випущені ними військовополонені. Московський гарнізон (від 2 тис. до 7 тис. осіб за різними джерелами) повсталі майже повністю знищили, врятувалися лише кілька осіб, які, добравшись до Рослова, повідомили, що «Могилівські міщани ... зрадили ... ратних людей в Могильові всіх порубали». Міщани взяли в полон воєвод С. Горчакова, М. Полуектова, стрілецького голову С. Чекіна тощо. Найактивніші учасники повстання отримали шляхетство. Зокрема нащадки бургомістра надалі йменувалися Пора-Леоновичі. Могильову повернули магдебурзьке право, більше того він був урівняний в правах з Вільнюсом, йому надано новий міський герб...На ньому зображений рицар з мечем палача - таким з яким на москвинів ринувся бурмістр.
До речі, під цим гербом минулоріч містоголова Могильова приймав російського премєра Медвєдєва...
На світлині © Владимир Михайлов сучасний вигляд міської ратуші див також :
Знимка герба
Також з цієї теми:
Немає коментарів:
Дописати коментар