Трохи більше як за місяць перед Майданом Гідності відбулася дискусія Майдан Reload на тему «Як сприймають Україну і українців в Європі?». Не скажу нічого нового, коли повідомлю, що розвивати тематику не було часу. Сім тижнів тому на прохання однієї абсольвентки європейського університету я розповідав їй про власне відчуття українства.
Цілком незалежно від цих подій перегортав збірку Севярина Квятковського "Як стаць беларусам". І запитав себе: а як стають українцями? Тому й запитую своїх знайомих - як це сталося з вами? Як стають українцями(українками)? Думаю, що Ваші відповіді не менш важливі від текстів Міхновського, Липинського, Донцова, Теліги, Параджанова...Бо якщо не популяризуватимемо своїх героїв - матимемо кіношних слуг. І віритимемо, що вони змінять ситуацію. Псевдогерої зі сценарними хохмами. Щоб не обмежувати коло респондентів - всіх, хто бажає відповісти на це запитання, присилайте свої роздуми на мою електронну пошту. khanas.volodymyr@gmail.com Перші десятки з відповідями вже готові. :-)
З Вашого дозволу Ваші тексти будуть оприлюднені у деннику
Першим відгукнувся Андрій Вовк.. http://www.dw.com/uk/%D0%B4%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%B7%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D1%83-%D0%B7-%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E-%D0%B7-%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%8E-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E/a-16829791
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиДобре починання! Дякую Володимире!
ВідповістиВидалитиЗавтра поминатимемо українського журналіста Сашка Павленка (брав участь у створенні газет, які друкували у Литві за харківськими гранками, а потім потягом передавалися сюди й миттєво розкуповувались за ціною п'Ятдесяти Ізвєстій)
Дев'ять днів тому, провівши його, кожен по колу поділився власною історією.
Моя історія проста: пісні у бабусиній хаті на свята, вдумливий, зворушливий шкільний учитель.
Дякую
Видалитиhttp://ukrainomoya.blogspot.com/2017/02/blog-post_25.html
Видалити30.01.17 Сашка Павленка нестало((( Уточню - газети потягом з Литви не передавалися, їх возила Валентина (туди - макети - надруковані на папері тексти, наклеєні на картон, і вклеєні у них правки. Кожну літеру для правок ми вирізали ножичками, намазували ПВА, наколювали на голочку і ліпили на макет - от такі були правки). Валя возила постійно, з нею споч. ще хтось їздив....одного разу таки її затримали з усім накладом у Білорусі, газети відібрали....була перерва, але пізніше вдалося відновити публікацію вже в Україні....
ВідповістиВидалитиДякую!
ВидалитиУ мене приблизно так: в графі національність - все складно. Щоб спростити, вважаю, що українцем мене зробив паспортний стіл і воєнкомат. Може здаватися, що паспорт і інші бамажки - формальні ознаки, що не мають ваги, головне - щось мати у душі. Ну, але для мене в силу виховання й походження питання стоїть саме про те, щоб ставати українцем. Зовсім не очевидним є рішення залишатися тут, платити Україні податки, чекати повістки, користуватися послугами цієї держави й у силу умінь вкладатись у розвиток тутейшого суспільства.
ВідповістиВидалитиДякую!
ВидалитиІ ще про те, що сприяє цій моїй особистій українізації: реальні та віртуальні спільноти, до одної з яких і ви, пане Володимире, належите. Дружина з Волині. Захоплення Антоничем і ще кількома авторами. Нелюбов до імперщини
ВидалитиДякую.. Де взяти фото? :-)
ВидалитиJak staty Ukrajincem? Nu, osobysto v mene ce vidbułosia v toj sposib, szczo ja spoczatku stav ZAPEKŁYM NENAVYSNYKOM SOVKA!!
ВідповістиВидалитиA jak vidomo,"sovok" totożnyj za svojeju suttiu "kacapstvu": izyq, скрєпи -- vse zvidty, z Ordy.
Vidpovidno, ja zrostav na tezi anty-kacapstva. Ałe jakszczo je szoś CONTRA, to maje buty i PRO.
Pozajak v pidlitkovomu v perehidnomubdo pidlitkovogo viku potrpapyv same na Gałyćki tereny - zvidky pohodyť mama, - to ce seredovyszcze mene vże "dotoczyło" jak Ujrajincia.
Jakby ż potrapyv na tereny, zvidky rodom tato - a ce Kryvyj Rig, - to pevno, buv by nyni takym sobi peresicznym "руццка-ізикім укрАінцем".
Toż jakby nasampered ne Gałyczyna i troha szyrsze - vzagali Zahidna Ukrajina - to można z upevnenistiu kazaty, że ja b skurvybsia i skacapyvsi b z rokamy na Kacapskij Krájini...
Toż:
Svobodu Gałyczyni, Vołyni ta Bukovyni i Zakarpattiu (nu i Podillu, jakszczo zahoczuť) - vid shidnogo sovka ta kacapstva!!
Naj Żyje Vilna Zahidna Ukrajina!! ;))
Дякую!
Видалитилаконічно:
ВідповістиВидалитичерез загострене видчуття гідності )
а нелаконічно? а на три-чотири абзаци?
ВидалитиЯ відчува себе українцем коли сидів в колонії за свабрикованим звинуваченням і російсько мовний від народження почав вчити українську мову і вимагав від персоналу колонії спілкуватися зі мною виключно українською мовою. Вдруге коли пішов голодувати під Укрдім за українську мову, а втретє коли пішов на Євромайдан. Як на мене з практики спілкування з різними людьми це відчуття, усвідомлення українця або дається від народження, або пізніше, або не дається взагалі.
ВідповістиВидалитиhttps://www.facebook.com/vakhtang.kipiani/posts/10152833620752410
ВідповістиВидалити